Національний банк України посилив монетарну політику на тлі нового прискорення зростання споживчих цін. Правління регулятора ухвалило рішення збільшити облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта — з 15,5% до 16% річних. Головна мета такого кроку полягає у стримуванні інфляційного тиску та підтримці стабільності валютного ринку.
Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу 17 вересня, у серпні 2026 року річна споживча інфляція прискорилася до 8,1%. Фактична динаміка цін виявилася дещо гіршою, ніж передбачала траєкторія липневого прогнозу регулятора. НБУ також фіксує збереження підвищених показників базової інфляції та інфляційних очікувань.
Підвищення ставки має зробити гривневі інструменти привабливішими для населення та бізнесу. Йдеться насамперед про банківські депозити та облігації внутрішньої державної позики. Збереження попиту на такі активи, за логікою регулятора, допомагає зменшувати тиск на валютний ринок і стримувати перенесення курсових коливань на ціни.
Ціни зростають через пальне та витрати бізнесу
Одним із вагомих факторів прискорення інфляції стало подорожчання пального через ескалацію ситуації на Близькому Сході. Додатковий вплив мають наслідки російських атак на українську інфраструктуру. Для підприємств це означає збільшення витрат на електроенергію, перевезення, забезпечення безперервної роботи та оплату праці.
Водночас внутрішній попит залишається достатньо стійким. Ринок праці продовжує підтримувати споживчу активність, а заробітні плати, за оцінками Нацбанку, демонстрували високі темпи зростання в липні та серпні. За таких умов бізнес отримує більше можливостей переносити збільшення власних витрат у кінцеві ціни товарів і послуг.
Певною противагою цьому процесу може стати ситуація на продовольчому ринку. Значна пропозиція аграрної продукції всередині країни здатна частково обмежувати подорожчання продуктів. Зокрема, додаткові обсяги можуть залишатися на українському ринку через труднощі з транспортуванням урожаю через Чорне море.
У НБУ попереджають, що найближчими місяцями інфляційна траєкторія може виявитися вищою, ніж передбачалося раніше. Серед причин регулятор називає наслідки війни, дорожче пальне та несприятливу глобальну цінову кон’юнктуру.
НБУ розраховує зберегти попит на гривневі заощадження
Попереднє підвищення облікової ставки відбулося в липні, коли її збільшили з 15% до 15,5%. Такий крок мав посилити стимули для зберігання коштів у національній валюті. Після зміни ключового монетарного показника банки отримують підстави коригувати дохідність депозитів та умови кредитування.
За оцінкою Нацбанку, попит населення та інвесторів на гривневі депозити й ОВДП залишався помітним. Це допомагало обмежувати тиск на валютний сегмент та, відповідно, зменшувати один із потенційних каналів прискорення інфляції.
При цьому регулятор не очікує, що нове підвищення ставки до 16% суттєво загальмує банківське кредитування. НБУ вважає, що посилення процентної політики передусім має впливати на інфляційні очікування, валютну стабільність та бажання вкладників залишати заощадження у гривневих інструментах.
Подальші рішення залежатимуть від фактичної динаміки цін та реалізації ризиків. У разі посилення інфляційного тиску Нацбанк допускає додаткове підвищення процентних ставок. Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики заплановане на 29 жовтня 2026 року.
Міжнародна допомога залишається важливою для стабільності
Окремим фактором ризику залишається надходження зовнішнього фінансування. Українська економіка та державні фінанси в умовах повномасштабної війни значною мірою залежать від міжнародної підтримки. Менші, ніж очікувалося, обсяги офіційного фінансування в липні та серпні позначилися на можливостях бюджетної політики та міжнародних резервах.
Для Національного банку відновлення стабільного графіка надходження коштів від партнерів є важливою передумовою збереження макрофінансової рівноваги. Зовнішня допомога дозволяє державі покривати значні бюджетні потреби без надмірного тиску на валютний ринок і внутрішні ціни.
Водночас головним джерелом невизначеності для економіки залишається повномасштабна війна. Російські удари по енергетичних і логістичних об’єктах здатні збільшувати виробничі витрати, скорочувати економічний потенціал та створювати додаткові ризики для цінової стабільності. Подібні ризики НБУ враховував і в попередніх макроекономічних прогнозах.
Регулятор розраховує, що впродовж 2027 року інфляційний тиск почне поступово слабшати. Підвищена облікова ставка разом із підтриманням привабливості гривневих заощаджень має сприяти поверненню інфляції до стійкої низхідної траєкторії. Середньостроковою ціллю Національного банку залишається інфляція на рівні 5%.
