Вищий антикорупційний суд змінив перелік процесуальних обов’язків, встановлених для колишнього керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака. Суддя не продовжив вимогу щодо носіння електронного засобу контролю, водночас інші передбачені судом обмеження продовжують діяти.
Рішення було ухвалене під час розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Сторона обвинувачення просила продовжити строк дії процесуальних обов’язків, покладених на Єрмака в межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
Як повідомили у ВАКС, клопотання прокурора задовольнили частково, а відповідні обов’язки продовжили ще на 60 днів. Водночас вимогу щодо електронного браслета суд не продовжив. За інформацією суду, таке рішення пов’язане з медичними показами: носіння пристрою може становити загрозу життю та здоров’ю підозрюваного.
Які обмеження для Єрмака залишаються чинними
Скасування електронного контролю не означає припинення інших процесуальних обмежень. Частина встановлених раніше вимог продовжує діяти в межах визначеного судом строку.
Зокрема, Єрмак не може без відповідного дозволу залишати Київ, а також Київську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Сумську, Харківську та Херсонську області. Водночас допускається транзитний проїзд через територію інших регіонів.
Таким чином, рішення ВАКС стосується саме електронного засобу контролю та не скасовує решту встановлених для підозрюваного процесуальних вимог.
Раніше питання щодо браслета вже розглядалося судом. Наприкінці червня захист Єрмака просив скасувати цей обов’язок, однак тоді ВАКС відмовив у задоволенні клопотання. Після того електронний контроль продовжував діяти.
У якій справі фігурує колишній керівник ОП
Андрій Єрмак має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, пов’язаному з легалізацією близько 460 млн грн під час реалізації проєкту елітної нерухомості під Києвом. За версією слідства, йдеться про кошти, використані під час будівництва котеджного містечка «Династія» у Козині на Київщині.
Дії екскерівника Офісу Президента кваліфікують за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом. Йдеться саме про підозру та версію правоохоронних органів; остаточне рішення щодо винуватості може ухвалити лише суд за результатами розгляду справи.
У травні ВАКС обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Одночасно суд визначив можливість внесення застави у розмірі 140 млн грн. Серед встановлених після внесення застави вимог були прибуття за викликом уповноважених органів, обмеження пересування, здача документів для виїзду за кордон, обмеження щодо спілкування з визначеними особами та носіння електронного браслета.
За Єрмака внесли заставу у 140 млн гривень
Повна сума застави на рахунок ВАКС надійшла 18 травня. Суд підтвердив внесення всіх 140 млн грн, після чого Єрмак отримав можливість залишити слідчий ізолятор із дотриманням визначених процесуальних вимог.
Згодом рішення щодо запобіжного заходу переглядала Апеляційна палата ВАКС. У травні вона залишила без змін ухвалу, якою передбачалося тримання під вартою з альтернативою внесення 140 млн грн застави. На той момент серед обов’язків після звільнення залишалося й використання електронного засобу контролю.
Після нового розгляду у вересні ця вимога більше не діє. Інші процесуальні обов’язки залишаються чинними відповідно до рішення Вищого антикорупційного суду.
