Франція виступає за жорсткіші правила використання європейського фінансування, яке Україна може спрямовувати на придбання озброєння у виробників за межами Європи. Париж пропонує обмежити строк дії винятків, що дозволяють Києву закуповувати необхідну військову продукцію в третіх країнах у межах кредитної програми ЄС обсягом €90 млрд.
Про відповідну позицію французької сторони повідомляє Euronews. Йдеться про механізм Ukraine Support Loan, погоджений країнами Європейського Союзу у квітні 2026 року. Програма розрахована на 2026–2027 роки та передбачає €30 млрд економічної підтримки України і ще €60 млрд на оборонні потреби.
Які обмеження передбачає європейське фінансування
Правила програми встановлюють вимоги щодо походження військової продукції, яку Україна купуватиме за залучені кошти. Частка компонентів або продукції, придбаних за межами ЄС та Європейської економічної зони, не повинна перевищувати 35% вартості відповідного оборонного товару.
Водночас передбачено механізм винятків. Українська сторона може звернутися по спеціальний дозвіл, якщо необхідне озброєння не має відповідного європейського аналога або підприємства Європи не здатні забезпечити потрібну кількість продукції у прийнятні строки та за конкурентною ціною.
Такий підхід має одночасно забезпечити потреби української армії та стимулювати розвиток європейського оборонно-промислового комплексу. Проте в умовах війни швидкість постачання окремих систем залишається одним із ключових факторів, через що можливість звертатися до виробників із третіх країн зберігає критичне значення.
Париж хоче зробити винятки тимчасовими
Україна вже скористалася спеціальним механізмом щонайменше двічі. Один із погоджених винятків стосується закупівлі китайських компонентів, необхідних для виробництва безпілотників. Інший дозволяє використовувати фінансування для придбання американських ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.
Європейська комісія схвалила обидва запити, оскільки наявних виробничих можливостей у ЄС наразі недостатньо, щоб повністю закрити відповідні потреби України.
Французька сторона, однак, вважає, що подібні дозволи не повинні діяти без обмежень у часі. Париж розраховує, що нарощування європейських виробничих потужностей поступово дозволить спрямовувати більшу частину оборонних замовлень підприємствам усередині Європи.
Для Франції це питання має також промислове значення, адже країна володіє одним із найбільших оборонних секторів у ЄС. Серед іншого, французькі та італійські компанії виробляють зенітний ракетний комплекс SAMP/T, який розглядається як один із європейських варіантів систем протиповітряної оборони великої дальності.
Частина країн ЄС вимагає залишити Україні свободу вибору
Позиція Парижа не отримала одностайної підтримки серед європейських партнерів. Низка держав вважає, що під час активної війни пріоритетом має залишатися можливість України оперативно купувати саме те озброєння, яке необхідне на фронті та для захисту критичної інфраструктури.
Ще в липні представники оборонних відомств Швеції, Нідерландів, Німеччини, Данії, Естонії, Польщі, Латвії, Фінляндії та Литви звернулися з відповідним листом до очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас та єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса.
Автори звернення наголошували на необхідності оперативно погоджувати графіки постачань і раціонально використовувати винятки, які дають змогу купувати військову продукцію у третіх країнах. Фактично йдеться про суперечність між двома завданнями: швидким забезпеченням українських військових необхідними системами та довгостроковим прагненням ЄС збільшувати частку замовлень для власної оборонної промисловості.
Фінансова підтримка України за європейськими механізмами тим часом продовжується. Наприкінці липня Київ отримав черговий транш ЄС у розмірі €3,47 млрд. Кошти передбачені, зокрема, для оборонних потреб та фінансування першочергових видатків.
У межах відповідного механізму на 2026 рік для України передбачено €45 млрд. Серед напрямів фінансування називали безпілотні системи, включно з далекобійними реактивними БпЛА, ракети та винищувачі Gripen. Дискусія навколо правил закупівель визначатиме, яку частину цих ресурсів Україна зможе спрямовувати на критично необхідну техніку за межами європейського ринку.
