Президент України Володимир Зеленський оголосив про пакет рішень, спрямованих на зміцнення українсько-польських відносин. Серед ключових ініціатив — відкриття архівних матеріалів щодо Волинської трагедії, розширення ексгумаційних робіт, активізація дипломатичного діалогу, розвиток гуманітарної співпраці та посилення ролі Українського інституту національної пам’яті.
Про це глава держави повідомив після спеціальної наради, присвяченої українській політиці на польському напрямку. За його словами, сучасна безпекова ситуація в Європі вимагає ще тіснішої взаємодії між двома країнами, а історичні питання мають вирішуватися шляхом відкритості, взаємної поваги та професійного діалогу.
Президент наголосив, що Україна й Польща сьогодні мають не лише спільний кордон, а й однакові стратегічні інтереси, пов’язані із забезпеченням стабільності та безпеки регіону. Саме тому Київ прагне одночасно розвивати партнерство та працювати над темами, які тривалий час залишалися чутливими для обох народів.
«Європа потребує добросусідських, рівноправних і взаємовигідних відносин, що ґрунтуються на взаємній повазі», — зазначив Володимир Зеленський.
Від дипломатії до відкриття архівів: які рішення запропонував Київ
Під час наради було визначено п’ять основних напрямів, які мають стати основою нового етапу співпраці між Україною та Польщею.
Перший блок стосується дипломатичних кроків. Деталі цих рішень поки що не оприлюднюються, однак, за словами президента, вони повинні сприяти подальшому розвитку двосторонніх відносин та посиленню політичного партнерства.
Другим важливим рішенням стане відкриття архівних документів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки, що містять інформацію про трагічні події на Волині у ХХ столітті. Очікується, що історики отримають доступ до додаткових матеріалів, які допоможуть глибше дослідити обставини тих подій та сприятимуть об’єктивному вивченню історії.
Третім напрямом визначено розширення ексгумаційних робіт. Україна планує видавати більше дозволів на проведення пошукових заходів у місцях поховань, а також спільно з польською стороною вдосконалити організацію таких робіт, щоб вони проходили швидше та ефективніше.
Окрему увагу приділено розвитку гуманітарної співпраці між суспільствами двох держав. Передбачається запуск нових форматів комунікації, культурних та наукових ініціатив, які сприятимуть взаєморозумінню між українцями й поляками та допоможуть спільно осмислювати складні сторінки історії.
П’ятим рішенням стало посилення Українського інституту національної пам’яті. Президент доручив керівнику установи Олександру Алфьорову підготувати комплексні пропозиції щодо її подальшого розвитку та зміцнення.
Український інститут нацпам’яті може отримати більше ресурсів
Володимир Зеленський заявив, що діяльність Українського інституту національної пам’яті потребує додаткової підтримки з боку держави.
Після того як керівництво установи представить свої пропозиції, уряд та профільний комітет Верховної Ради розглянуть можливість збільшення фінансування й іншого ресурсного забезпечення інституту.
За словами президента, це необхідно не лише для проведення історичних досліджень, а й для якісного представлення української позиції у міжнародному інформаційному просторі. Держава розраховує, що посилення інституції дозволить більш ефективно працювати з історичною спадщиною та документальними матеріалами.
Польща залишається одним із ключових партнерів України
Президент окремо висловив вдячність Польщі за підтримку, яку країна надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.
Він підкреслив, що допомога польського суспільства та влади стала важливим фактором стійкості України у перші місяці війни, а безпека обох держав нині тісно взаємопов’язана.
За словами глави держави, зміцнення української обороноздатності одночасно сприяє безпеці Польщі та всього європейського континенту. Саме тому співпраця між країнами має залишатися одним із пріоритетів зовнішньої політики Києва.
Президент наголосив, що сучасні виклики неможливо подолати без координації дій демократичних держав регіону, а українсько-польське партнерство відіграє у цьому процесі важливу роль.
Водночас українська влада переконана, що складні історичні питання не повинні ставати перешкодою для розвитку стратегічних відносин. Саме тому Київ пропонує вирішувати їх відкрито — із залученням архівних документів, фахових істориків та спільних пошукових робіт.
У разі реалізації оголошених ініціатив Україна розраховує не лише поглибити історичний діалог із Польщею, а й зміцнити політичне, безпекове та гуманітарне партнерство між двома державами в умовах триваючої російської агресії.
