У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає масштабне оновлення мовного законодавства України. Документ пропонує внести зміни одразу до 22 чинних законів, посилити контроль за використанням державної мови та розширити перелік сфер, де українська має бути обов’язковою. Серед ключових нововведень — суттєве підвищення штрафів за порушення мовних норм, нові правила для бізнесу, освіти, культури та органів влади.
Ініціативу внесли до парламенту 15 липня. Наразі вона перебуває на стадії розгляду. Для набуття чинності законопроєкт має пройти голосування у Верховній Раді, після чого його повинен підписати президент України.
У пояснювальній записці зазначається, що запропоновані зміни покликані вдосконалити механізми захисту української мови як державної, усунути прогалини у чинному законодавстві та привести окремі нормативні акти у відповідність до закону про функціонування державної мови. Також автори документа наголошують на необхідності забезпечити громадянам право отримувати інформацію та послуги українською.
Нові вимоги для посадовців, бізнесу та громадських місць
Одним із головних положень законопроєкту є розширення переліку осіб, які зобов’язані володіти українською мовою та використовувати її під час виконання професійних обов’язків.
Якщо документ ухвалять, ця вимога прямо поширюватиметься не лише на народних депутатів, а й на керівників державних наукових установ і закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих, аудиторів та низку інших категорій фахівців, визначених законом.
Крім того, автори ініціативи пропонують встановити додаткові правила для державних органів, підприємств і роботодавців. Зокрема, офіційні документи державних та комунальних установ повинні відповідати нормам сучасної української літературної мови.
Також пропонується закріпити право працівника користуватися державною мовою вже на етапі працевлаштування. Це означає, що вимоги щодо використання української поширюватимуться не лише на робочий процес, а й на процедуру прийому на роботу.
Окремі зміни стосуються сфери інформаційних технологій. Продавців комп’ютерних програм можуть зобов’язати ще до моменту купівлі повідомляти споживачів, якщо програмне забезпечення не має україномовного інтерфейсу.
Також законопроєкт передбачає нові вимоги до оформлення інформаційних матеріалів. На вивісках, покажчиках, табличках та інших текстах для загального ознайомлення напис іноземною мовою не зможе бути більшим за текст українською.
Освіта, культура та місцева влада
Значний блок нововведень стосується освітньої та культурної сфер.
Документ пропонує доповнити мовне законодавство окремими нормами щодо використання української мови під час організації дитячого оздоровлення та відпочинку.
Крім цього, передбачено заборону використання державної мови країни-агресора під час освітнього процесу в закладах позашкільної освіти.
Ще одна пропозиція стосується культурної сфери. Законопроєкт передбачає заборону на публічне виконання, демонстрацію чи показ творів, а також фонограм, відеограм і музичних кліпів, виконаних державною мовою держави-агресора.
Водночас приватним закладам загальної середньої освіти можуть дозволити самостійно визначати мову навчального процесу, за винятком офіційної мови держави, яку Верховна Рада офіційно визнала державою-агресором або державою-окупантом.
Окремі повноваження планують надати й органам місцевого самоврядування. Місцеві ради зможуть відповідати за створення умов для розвитку та популяризації української мови на своїй території. Натомість місцеві державні адміністрації мають сприяти розвитку мов корінних народів і національних меншин України.
Штрафи можуть зрости майже втричі
Однією з найпомітніших змін є перегляд відповідальності за порушення мовного законодавства.
Законопроєкт пропонує уточнити процедуру розгляду звернень Уповноваженим із захисту державної мови та значно збільшити фінансові санкції.
За перше порушення мовних вимог уповноважений зможе винести офіційне попередження або накласти штраф у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень.
Якщо аналогічне порушення буде зафіксовано повторно протягом одного року, сума стягнення може становити від 20 400 до 25 500 гривень.
Наразі законопроєкт лише проходить парламентський розгляд, тому остаточний перелік норм ще може бути змінений під час підготовки документа до першого та другого читань. Лише після схвалення Верховною Радою та підписання президентом нові правила набудуть чинності.
