Європейський Союз разом із Великою Британією ведуть перемовини щодо можливості придбання Україною британського озброєння за рахунок великого кредитного пакета обсягом €90 млрд. Про це повідомляє Bloomberg. Ідеться про механізм, який дозволить Києву розширити джерела постачання зброї, зокрема за межами Євросоюзу.
Раніше Брюссель і Лондон не змогли дійти згоди щодо участі Великої Британії у спільному оборонному фонді ЄС на €150 млрд — головною перешкодою стала плата за доступ до програми. Нинішні консультації частково спрямовані на те, щоб знайти компроміс і розблокувати співпрацю в оборонній сфері.
За словами представника Єврокомісії Томаса Реньє, сторони ведуть предметний діалог і розглядають варіант повноцінного залучення Британії до закупівель у межах кредитної ініціативи. Водночас чинні правила передбачають, що Україна може купувати зброю поза межами ЄС лише за умови її відсутності в країнах блоку або в разі термінової потреби.
Що передбачає кредитна програма
Політичну домовленість щодо надання Україні €90 млрд у Європі досягли ще в грудні 2025 року, однак для фактичного виділення коштів необхідна підтримка всіх держав-членів. 24 лютого 2026 року президентка Європарламенту Роберта Мецола підписала відповідний документ, який передбачає фінансування у 2026–2027 роках.
Очікується, що цей ресурс покриє близько двох третин фінансових потреб України до кінця 2027 року. Кошти планують спрямувати на забезпечення роботи ключових державних інституцій, підтримку обороноздатності, зміцнення безпеки як України, так і ЄС, а також створення умов для досягнення тривалого миру й подальшої євроінтеграції країни.
Втім, реалізація програми наразі заблокована, оскільки одна з країн Євросоюзу не підтримує рішення.
Позиція Угорщини і причина блокування
Угорщина виступає проти виділення кредиту. 20 лютого міністр закордонних справ Петер Сіярто заявив, що Будапешт не погодиться на фінансування, поки не буде відновлено транзит нафти через трубопровід «Дружба» у напрямку країни.
Ситуація загострилася після російського удару по інфраструктурі нафтопроводу в районі Бродів на Львівщині наприкінці січня 2026 року. Українська сторона наголошує, що звинувачення у затримці постачання є безпідставними.
На початку березня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із листом, у якому припустив, що небажання України відновлювати транзит має політичне підґрунтя та пов’язане з внутрішньою виборчою кампанією в Угорщині.
У свою чергу в ЄС обговорювали можливість фінансової підтримки для відновлення пошкодженої інфраструктури трубопроводу. Наразі в Брюсселі уважно стежать за політичною ситуацією в Угорщині та очікують результатів парламентських виборів, які можуть вплинути на подальшу долю кредитного рішення.
