Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час засідання Ради Безпеки ООН закликав міжнародну спільноту посилити дипломатичний та економічний тиск на Росію для припинення війни. Окрему увагу глава української дипломатії приділив статусу РФ у Радбезі, заявивши, що Москва, на думку Києва, неправомірно посіла місце, яке до 1991 року належало Радянському Союзу.
Виступ відбувся 23 вересня під час засідання високого рівня Ради Безпеки ООН, присвяченого ситуації в Україні. Сибіга наголосив, що українська сторона виступає за завершення війни та вважає припинення вогню одним із необхідних кроків на цьому шляху. За його словами, 14 із 15 членів Радбезу підтримують ідею припинення вогню, тоді як Росія залишається державою, яка її блокує. Водночас наведене співвідношення відображає заявлені позиції членів Ради, а не результат голосування щодо конкретної резолюції.
Київ порушив питання про статус Росії в Радбезі
Однією з центральних тем виступу стала присутність РФ серед п’яти постійних членів Ради Безпеки. Сибіга заявив, що Росія незаконно зайняла місце СРСР після його розпаду та закликав усунути державу-агресора з органу, головним завданням якого є підтримання міжнародного миру й безпеки.
Це твердження є офіційною позицією України, яка раніше також ставила під сумнів правові підстави переходу радянського місця до Російської Федерації. Водночас у нинішній структурі ООН Росія офіційно зазначена як один із п’яти постійних членів Ради Безпеки разом зі США, Великою Британією, Францією та Китаєм. Практичного рішення ООН про зміну її статусу в Радбезі наразі не ухвалено.
Глава МЗС України пов’язав цю дискусію безпосередньо з можливостями Ради реагувати на російсько-українську війну. Постійні члени Радбезу мають право вето на змістовні резолюції, що дозволяє Москві блокувати рішення, які вона не підтримує. На думку Сибіги, така ситуація створює суперечність між функцією Ради Безпеки та можливістю держави, яка веде війну проти іншого члена ООН, впливати на рішення щодо цього конфлікту.
Сибіга закликав посилювати тиск на Москву
Український міністр також виступив проти підходу, за якого припинення війни намагаються досягти шляхом поступок Росії. Натомість він назвав низку напрямів, на яких, за позицією Києва, мають зосередитися партнери України.
Серед них — дипломатичний тиск із вимогою погодитися на припинення вогню, подальше застосування санкцій та обмеження доступу Росії до технологій і ресурсів, що можуть використовуватися для ведення війни. Сибіга також закликав міжнародних партнерів протидіяти російській дезінформації, вербуванню та іншим дестабілізаційним діям.
Окремим напрямом він назвав підтримку України напередодні зимового періоду. Йдеться, зокрема, про засоби, необхідні для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури. Крім того, глава МЗС порушив питання повернення українських дітей та притягнення до відповідальності осіб, винних у злочинах, пов’язаних із війною.
Україна закликала світ активніше долучатися до мирних зусиль
Під час засідання Сибіга звернув увагу і на гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, він закликав міжнародну спільноту вимагати відкриття гуманітарних коридорів для жителів окупованих Олешок на Херсонщині. За повідомленнями української сторони, місцеві жителі стикаються з гострим дефіцитом продовольства, медикаментів та обмеженим доступом до медичної допомоги.
На завершення виступу міністр закликав держави, які не підтримують російську агресію, використовувати доступні дипломатичні, економічні та інші інструменти для наближення завершення війни. За оцінкою Сибіги, проблему російської агресії не можна розглядати виключно в українському або європейському контексті, оскільки її наслідки впливають на міжнародну безпеку загалом.
Українська сторона таким чином намагається використати майданчик ООН не лише для обговорення безпосередньо бойових дій, а й для ширшої дискусії про ефективність міжнародних механізмів безпеки. Питання статусу Росії в Раді Безпеки при цьому залишається політично та юридично дискусійним, тоді як Київ продовжує наполягати на перегляді ролі Москви в одному з ключових органів Організації Об’єднаних Націй.
