На півдні України, де аграрії традиційно змушені працювати в умовах нестачі вологи та високих температур, зафіксували незвичайно високий урожай озимої пшениці. В одному з господарств Одеської області під час жнив намолотили майже 10 тонн зерна з гектара. Для регіону, який регулярно потерпає від посух, такий показник називають винятковим.
Крім високої врожайності, аграрії відзначають і якісні характеристики зерна. Отримана пшениця відповідає другому класу, а показники вологості та засміченості дозволяють розраховувати на вигідну реалізацію врожаю без значних витрат на додаткову доробку.
Про результати сезону розповів директор і засновник господарства «Голден Агро Холдинг» Анатолій Дєточка в коментарі Latifundist.com.
Урожай перевершив навіть найсміливіші прогнози
За словами керівника підприємства, якість зерна повністю відповідає високим виробничим стандартам. Вологість становить лише 8–9%, а вміст смітної домішки не перевищує одного відсотка, що свідчить про добрий стан урожаю під час збирання.
Не приховують здивування й працівники господарства. Комбайнери зазначають, що зазвичай поля забезпечують урожайність на рівні близько шести тонн із гектара, а показник у вісім тонн раніше вважався максимально можливим. Подібних результатів, за словами аграріїв, в області практично не пригадують.
Ще до початку жнив спеціалісти підприємства провели детальне обстеження посівів. Вони оцінили кількість продуктивних колосків, визначили масу тисячі зерен і розрахували потенційний урожай. Уже тоді попередні показники виявилися настільки високими, що спершу викликали сумніви навіть у самих фахівців.
Поєднання агротехнологій стало головною перевагою
У господарстві наголошують, що рекордний результат не можна пояснити одним фактором. Вирішальну роль відіграло комплексне застосування сучасних агротехнологій, правильний вибір сорту, дотримання строків сівби, збалансоване живлення рослин та ефективний захист посівів.
Для вирощування використали український сорт озимої пшениці «Катруся одеська», який висіяли у середині вересня після льону. Не менш важливим стало рішення залишити доволі високу норму висіву — 4,5 мільйона насінин на гектар.
Головний агроном кластеру Олександр Шаповал пояснює, що останнім часом багато виробників зменшують густоту посівів приблизно до двох мільйонів насінин, однак у господарстві вирішили не змінювати власну технологію. Саме така густота, за його словами, дала змогу отримати добре розвинуті рослини, які ефективно розкущилися ще восени.
Під час посівної кампанії внесли 100 кілограмів на гектар комплексного мінерального добрива YaraMila 16-27-7. До початку зимового періоду рослини сформували близько п’яти продуктивних пагонів, що забезпечило їхню стійкість до несприятливих погодних умов.
Погодні умови також сприяли формуванню врожаю
Навесні посіви двічі підживили карбамідно-аміачною сумішшю, загальна кількість азоту в діючій речовині становила приблизно 100 кілограмів на гектар. Окрім цього, було проведено два етапи фунгіцидного захисту: першу обробку виконали у фазі кущення препаратами зі стробілуринової групи, а другу — під час формування прапорцевого листка із застосуванням азольних фунгіцидів.
Важливим чинником стала й погода. За період від завершення зими до початку літа на полях випало орієнтовно 150–200 міліметрів опадів. Хоча дощі були нерівномірними та локальними, отриманої вологи вистачило для формування високої продуктивності.
Навіть короткочасні квітневі заморозки, коли температура в окремі ранки опускалася до –4 °С, не завдали суттєвої шкоди посівам. За словами агрономів, значно гірше ці погодні умови перенесли окремі імпортні сорти, зокрема французької та німецької селекції, тоді як український сорт продемонстрував високу адаптивність.
Фахівці переконані, що саме поєднання грамотно побудованої технології вирощування, правильного підбору сорту та сприятливих погодних факторів дозволило отримати один із найкращих результатів за останні роки для південного регіону України.
