Росія нарощує морський експорт сирої нафти, активно використовуючи альтернативні маршрути доставки до азійських країн. Одним із ключових напрямків став Північний морський шлях через Арктику, який дозволяє скоротити час транспортування сировини та знизити ризики, пов’язані з проходженням суден через Червоне море. Паралельно Москва розширює використання єгипетських портів як транзитних хабів для подальшого перепродажу нафти на міжнародних ринках.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингу руху нафтових танкерів. За оцінками агентства, нові логістичні рішення допомагають Кремлю підтримувати високі обсяги експорту попри санкційний тиск та проблеми із судноплавством на окремих маршрутах.
Арктичний маршрут став важливою частиною нафтового експорту
Морський експорт російської сирої нафти вже п’ятий тиждень поспіль перевищує позначку у 4 мільйони барелів на добу. За чотиритижневий період до 26 липня середній показник становив приблизно 4,03 мільйона барелів щодня. Для порівняння, від початку року середній добовий експорт оцінюється у 3,63 мільйона барелів, що приблизно на 300 тисяч більше, ніж середній показник за попередній рік.
Для забезпечення таких обсягів Росія значно активізувала використання Північного морського шляху. Якщо в аналогічний період минулого року через арктичні води прямував лише один танкер із нафтою, то нині цей маршрут уже використовують шість суден.
Одним із них став танкер Breeze, який продовжує рух уздовж російського арктичного узбережжя через море Лаптєвих у супроводі атомного криголама. Ще кілька танкерів очікують біля порту Діксон, де криголами розчищають для них прохід крізь льодові поля.
Чому Москва переорієнтовує логістику
Аналітики зазначають, що сам по собі Північний морський шлях не збільшує видобуток або експортні квоти. Його головна перевага полягає у значному скороченні часу доставки нафти до азійських споживачів.
Завдяки швидшому проходженню маршруту танкери швидше повертаються до російських портів для нового завантаження. Це фактично підвищує ефективність використання наявного флоту без необхідності закуповувати додаткові судна.
Ще одним фактором стало загострення ситуації у Червоному морі. Через атаки єменських хуситів судноплавство на цьому напрямку залишається нестабільним. Попри те, що головною мішенню бойовиків були судна, пов’язані із Саудівською Аравією та її союзниками, раніше під ризик також потрапляли танкери російського так званого «тіньового флоту».
Експерти також звертають увагу, що активізація експорту частково пов’язана зі скороченням внутрішньої переробки нафти після ударів українських Сил оборони по російських нафтопереробних підприємствах. Через пошкодження окремих НПЗ частина сировини, яка раніше використовувалася всередині країни, була переорієнтована на зовнішні ринки.
За останній звітний тиждень із російських портів вийшли 39 танкерів, які транспортували майже 28,5 мільйона барелів нафти. Тижнем раніше аналогічний показник становив трохи більше 27 мільйонів барелів, перевезених 36 суднами.
Єгипет і «тіньовий флот» відіграють дедалі більшу роль
Окрему увагу Bloomberg приділяє використанню Єгипту як одного з ключових логістичних центрів для російської нафти. Від початку року до термінала Мерса-ель-Хамра доставили щонайменше 15 партій нафти марки Urals. Ще кілька танкерів перебувають поблизу порту або прямують до нього.
За оцінками агентства, середній добовий обсяг транспортування через цей маршрут уже досяг приблизно 87 тисяч барелів.
При цьому остаточне призначення значної частини цієї нафти залишається невідомим. Експерти припускають, що після доставки до Єгипту сировину можуть змішувати з іншими сортами, після чого повторно експортувати до третіх країн, що ускладнює відстеження її походження.
Водночас Росія продовжує активно використовувати «тіньовий флот» для обходу санкційних обмежень. За інформацією Bloomberg, цього року близько 30 партій арктичної нафти перевантажували поблизу архіпелагу Ріау неподалік Сінгапуру — одного з найбільших центрів перевалки таких вантажів.
Під час подібних операцій екіпажі танкерів нерідко вимикають автоматичні системи ідентифікації суден, що значно ускладнює контроль за подальшим маршрутом перевезення та кінцевими покупцями російської нафти.
Паралельно, за даними української розвідки, Росія продовжує шукати нові механізми експорту нафтопродуктів. Для цього, зокрема, використовуються іноземні компанії та мережа танкерів «тіньового флоту», що дозволяє частково компенсувати наслідки санкцій і пошкодження енергетичної інфраструктури.
