Зростання світових цін на нафту та напружена ситуація на Близькому Сході знову посилили дискусії щодо майбутнього курсу гривні. На тлі цих подій дедалі частіше звучать припущення про можливе різке подорожчання долара. Водночас головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус переконаний, що сценарій із курсом 50 гривень за долар наразі не є базовим, хоча повністю виключати його також не варто.
На думку економіста, показник середнього курсу гривні, закладений у державному бюджеті на 2026 рік, може виявитися завищеним. Водночас ситуація на валютному ринку залежатиме від низки економічних чинників, серед яких ключове місце займають стан зовнішньої торгівлі, обсяги імпорту та міжнародна фінансова підтримка.
Торговельний дефіцит залишається головним ризиком
У бюджеті України на 2026 рік середньорічний курс визначено на рівні 45,7 гривні за долар. Однак, за оцінкою Івана Уса, фактичні показники можуть бути нижчими. Він зазначає, що протягом року валютний курс ще не досягав закладеного бюджетом рівня, а тому є підстави переглянути очікування.
Водночас експерт наголошує, що серйозний тиск на гривню продовжує створювати значний дефіцит зовнішньої торгівлі. За його словами, за перше півріччя 2026 року негативне сальдо торгівлі товарами сягнуло приблизно 28 мільярдів доларів, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив близько 18 мільярдів доларів. Саме така різниця, за словами економіста, послаблює позиції національної валюти.
Не менш важливим фактором залишається імпорт енергоносіїв. Україна змушена закуповувати значні обсяги пального та інших паливно-енергетичних ресурсів за кордоном, а їхнє подорожчання автоматично збільшує потребу в іноземній валюті.
За словами експерта, якщо у першій половині 2025 року на імпорт паливно-енергетичних товарів було витрачено трохи менше ніж 5 мільярдів доларів, то вже за аналогічний період 2026 року ця сума наблизилася до 7,5 мільярда доларів. Таким чином витрати зросли більш ніж на 50%, що створює додаткове навантаження на валютний ринок.
Дорогі енергоносії впливають не лише на курс
Іван Ус звертає увагу, що дорожчання нафти позначається не тільки на курсі гривні. Зростання вартості енергоносіїв збільшує витрати імпортерів, що поступово переноситься на ціни всередині країни та прискорює інфляцію.
Оскільки паливно-енергетичні товари займають значну частку українського імпорту, будь-які коливання світових цін швидко відображаються на внутрішньому ринку. У результаті дорожчає не лише пальне на автозаправках, а й продукція, виробництво та доставка якої безпосередньо залежать від транспортних витрат.
Найчутливішими до таких змін, за словами економіста, залишаються аграрний сектор, логістика та промисловість. Під час польових робіт, перевезення вантажів або виробничих процесів пальне є однією з основних статей витрат. Через це підвищення цін на нафтопродукти зменшує прибутковість підприємств, збільшує собівартість продукції та зрештою може призвести до подальшого зростання споживчих цін.
Яким може бути курс долара до кінця року
Попри наявні ризики, Іван Ус не прогнозує стрімкого обвалу гривні. Він наголошує, що українська економіка й надалі отримує значну підтримку від міжнародних партнерів у вигляді грантів та довгострокових кредитів на пільгових умовах. Саме ці фінансові ресурси допомагають державі зберігати макроекономічну стабільність навіть в умовах війни.
За оцінкою експерта, базовим варіантом розвитку подій залишається помірне ослаблення гривні без різких стрибків. Середньорічний курс, на його думку, може перебувати в межах 44,6–44,7 гривні за долар, тобто нижче показника, закладеного до бюджету.
Водночас економіст окреслив і песимістичний сценарій. Якщо зовнішньоекономічна ситуація суттєво погіршиться, а негативний вплив світових ринків посилиться, курс американської валюти може наблизитися до рівня 48–50 гривень за долар. Однак перевищення позначки у 50 гривень він наразі вважає малоймовірним і не розглядає як реалістичний варіант розвитку подій.
