Україна звернулася до Нідерландів із проханням раніше запланованого надати 2 млрд євро військової допомоги. Фінансування Київ пропонує спрямувати насамперед на посилення протиповітряної оборони та розвиток засобів боротьби з безпілотниками. Необхідність прискорення допомоги пов’язана з інтенсивними російськими атаками та потребою додаткового захисту цивільної й критичної інфраструктури.
Йдеться не про формування нового пакета підтримки, а про дострокове використання частини коштів, які Нідерланди вже зарезервували для України на наступні періоди. Українська сторона розраховує, що такий механізм дозволить швидше профінансувати закупівлю ракет для систем ППО та виробництво перехоплювачів, призначених для знищення ударних дронів.
За інформацією De Volkskrant, відповідне питання порушується на тлі бюджетних переговорів у Нідерландах. Для України швидкість ухвалення рішення має особливе значення, оскільки витрати боєприпасів для протиповітряної оборони безпосередньо залежать від масштабів та частоти повітряних атак.
Нідерланди вже достроково використовували резерв допомоги
Практика перенесення частини запланованого фінансування на більш ранній термін для Нідерландів не є новою. Влітку уряд країни вже достроково виділяв 437 млн євро з ресурсу, який був зарезервований для подальшої військової підтримки України.
Тепер Київ пропонує застосувати аналогічний підхід у значно більшому масштабі. Запит на 2 млрд євро пояснюється необхідністю оперативно закривати найбільш критичні потреби оборони. Серед пріоритетів залишаються ракети для протиповітряних комплексів, а також розширення виробництва дешевших засобів перехоплення російських безпілотників.
Такий підхід дозволяє не чекати нового бюджетного циклу та використовувати вже передбачені ресурси тоді, коли потреба в них є найбільш гострою. Для системи ППО це особливо важливо: наявність достатнього запасу ракет і перехоплювачів визначає можливості захисту енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури, підприємств та житлових районів.
Нідерланди залишаються одним із європейських партнерів, які закладають значні суми на довгострокову військову підтримку України. Щорічно з державного бюджету країни на такі цілі передбачається близько 3 млрд євро. Тому запит Києва фактично стосується зміни графіка використання частини вже запланованих коштів, а не створення додаткового фінансового зобов’язання на всю заявлену суму.
У ЄС продовжують обговорювати російські активи
Паралельно з питанням військової допомоги в Європейському Союзі тривають дискусії про можливості використання заморожених російських активів для підтримки України. Єдиної позиції щодо подальшої долі цих коштів серед держав ЄС поки немає.
Зокрема, міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив про неприйнятність для Брюсселя передачі Україні заморожених російських активів, обсяг яких оцінюють приблизно у 200 млрд євро. Бельгійська сторона наразі не демонструє готовності переглядати свою позицію щодо цього питання.
Водночас низка інших європейських країн виступає за активніший пошук механізмів використання російських коштів на користь України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував очільникам дипломатичних відомств Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії за спільну ініціативу, адресовану Європейській комісії.
Київ шукає ресурси для швидкого посилення оборони
Дискусії навколо заморожених активів і прохання про дострокове виділення нідерландської допомоги стосуються різних фінансових механізмів, однак мають спільну практичну мету — забезпечити Україну ресурсами для продовження оборони.
Для Києва одним із ключових факторів залишається не лише загальний обсяг міжнародної підтримки, а й швидкість отримання коштів та озброєння. Особливо це стосується протиповітряної оборони, де необхідність поповнювати запаси ракет і нарощувати кількість засобів протидії безпілотникам виникає постійно.
У разі позитивного рішення Нідерландів Україна зможе отримати доступ до частини майбутньої допомоги раніше встановленого графіка. Це дозволить спрямувати додаткові ресурси на найбільш термінові оборонні потреби, не очікуючи на початок наступних бюджетних періодів.
