Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив Петру Порошенку в задоволенні позову, яким п’ятий президент України вимагав скасувати персональні санкції РНБО. Обмеження, запроваджені у лютому 2025 року, на цьому етапі залишаються чинними. Рішення ухвалювала колегія з п’яти суддів, при цьому двоє з них виклали окремі думки.
Про результат розгляду справи повідомив Укрінформ. Рішення оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська. Суд не задовольнив вимогу Порошенка визнати протиправним і скасувати президентський указ у частині, що стосується застосованих до нього обмежувальних заходів.
Порошенко вже заявив, що не погоджується з таким рішенням і має намір продовжити юридичну боротьбу. Захист планує звернутися до Великої Палати Верховного Суду. Політик також говорить про можливе подальше звернення до Європейського суду з прав людини та називає санкції політично мотивованими.
Повний текст судового рішення має важливе значення для подальшого оскарження, оскільки саме в ньому будуть детально викладені мотиви суддів та правова оцінка аргументів сторін. За повідомленнями ЗМІ, апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду можна подати до Великої Палати Верховного Суду протягом встановленого процесуального строку.
Які санкції запровадили проти Порошенка
Обмежувальні заходи були введені в дію указом президента №81/2025 від 12 лютого 2025 року. Документ реалізував рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування персональних економічних та інших санкцій до визначених фізичних осіб.
До санкційного списку, крім Петра Порошенка, увійшли Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго та Віктор Медведчук. Передбачені заходи включають блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України та низку інших економічних і майнових обмежень. Для відповідних позицій у додатку до рішення РНБО зазначено безстроковий строк застосування санкцій.
Порошенко оскаржив санкції в суді, наполягаючи на їхній незаконності. Розгляд справи привернув значну політичну увагу, адже йдеться про чинного народного депутата, лідера опозиційної парламентської партії та колишнього президента держави.
Представники «Європейської солідарності» неодноразово заявляли, що вважають санкційний механізм у цьому випадку інструментом політичного тиску. Представники влади ці звинувачення відкидали. Саме тому судовий процес від початку мав не лише юридичне, а й помітне політичне значення.
Під час розгляду справи суд оцінював законність застосування санкцій та аргументи сторін щодо підстав для видання президентського указу. У підсумку більшість членів колегії не підтримала вимогу про його скасування в частині, яка стосується Порошенка. Водночас наявність двох окремих думок серед п’яти суддів свідчить, що позиція колегії не була одностайною.
Судова суперечка ще не завершена
Рішення Касаційного адміністративного суду не ставить остаточну крапку в юридичному протистоянні. Сторона Порошенка вже оголосила про намір скористатися можливістю подальшого перегляду справи у Великій Палаті Верховного Суду.
Подальший перебіг справи залежатиме від змісту апеляційної скарги, аргументів захисту та оцінки Великої Палати. Сам Порошенко після оголошення рішення продовжив наполягати, що санкції мають політичний характер, тоді як суд на цьому етапі не знайшов підстав для задоволення його вимог.
Судова справа залишається резонансною ще й тому, що вона стосується меж застосування санкційного механізму всередині країни щодо українського політика високого рівня. Остаточна правова оцінка може мати значення не лише для самого Порошенка, а й для подальшої судової практики у справах про оскарження рішень РНБО.
Наразі ж ситуація залишається незмінною: санкції продовжують діяти, а сторона Порошенка готується до наступного етапу оскарження. Подальший розвиток справи визначатиметься вже рішеннями Великої Палати Верховного Суду, якщо скаргу буде подано та прийнято до розгляду.
