Росія відмовилася запрошувати місію Організації з безпеки і співробітництва в Європі для спостереження за виборами до Державної думи та одночасно планує організувати голосування на тимчасово окупованих територіях України. У Міністерстві закордонних справ України заявили, що Київ не визнає ані результатів такого волевиявлення, ані повноважень осіб, яких російська влада оголосить депутатами від українських регіонів.
Позицію України оприлюднили після спільної заяви Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та Парламентської асамблеї ОБСЄ. У міжнародній організації наголосили, що Москва вкотре відмовилася від повноцінного незалежного моніторингу виборчого процесу. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Вибори до Державної думи 2026 року стануть уже третіми загальнонаціональними виборами поспіль у Росії, які проходитимуть без міжнародної місії ОБСЄ. На думку представників організації, така практика свідчить про поступове згортання прозорості виборчих процедур та невиконання державою взятих на себе міжнародних зобов’язань.
ОБСЄ заявила про порушення міжнародних зобов’язань
Ще під час парламентських виборів 2021 року Росія формально запросила місію ОБСЄ, однак встановила настільки жорсткі обмеження щодо кількості спостерігачів, що організація відмовилася направляти своїх представників. Уже під час президентських виборів 2024 року такого запрошення взагалі не було, а аналогічну позицію Кремль зайняв і напередодні нинішньої кампанії.
За інформацією БДІПЛ, протягом останніх тижнів організація намагалася розпочати стандартний діалог із російською стороною щодо можливості роботи оціночної місії. Проте змістовної відповіді від Москви отримати не вдалося.
У спільній заяві БДІПЛ та Парламентської асамблеї ОБСЄ зазначено, що такі дії Росії суперечать принципам Копенгагенського документа ОБСЄ 1990 року, який передбачає запрошення міжнародних спостерігачів для оцінки виборчого процесу.
Незалежна місія аналізує не лише саме голосування, а й умови реєстрації кандидатів, доступ політичних сил до медіа, фінансування кампаній, діяльність виборчих комісій, процедури підрахунку голосів та розгляд скарг.
Директорка БДІПЛ Марія Телаліан наголосила, що відсутність незалежного моніторингу позбавляє міжнародну спільноту можливості об’єктивно оцінити легітимність виборів. Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс також назвав рішення Москви серйозним порушенням міжнародних домовленостей.
Голосування проходитиме в умовах обмеження політичної конкуренції
Під час виборів буде сформовано новий склад Державної думи, до якої оберуть 450 депутатів. Половину мандатів розподілять за партійними списками, іншу — в одномандатних округах.
Водночас кампанія проходитиме в умовах суттєвого обмеження політичної конкуренції. Після попередніх виборів у Росії набули чинності додаткові законодавчі зміни, які ускладнили участь опозиційних кандидатів, а особи, внесені до реєстру так званих «іноземних агентів», фактично втратили можливість балотуватися.
Крім того, міжнародні спостерігачі неодноразово звертали увагу на переслідування незалежних журналістів, громадських активістів, правозахисників та політичних опонентів російської влади.
Практично припинив діяльність і незалежний рух «Голос», який багато років документував порушення під час виборчих кампаній у Росії. Організація заявляла про системний тиск із боку державних органів.
Окуповані українські території інтегрують до виборчої системи РФ
Одним із найбільш резонансних аспектів майбутніх виборів залишається намір Росії провести голосування на тимчасово окупованих територіях України.
Для кампанії 2026 року Москва сформувала нову схему одномандатних округів, включивши до неї окуповані райони Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Також до російської виборчої системи Кремль продовжує незаконно включати Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.
Україна наголошує, що проведення голосування в умовах військової окупації, примусової паспортизації, репресій та присутності російських військових не може розглядатися як вільне волевиявлення населення.
У МЗС підкреслили, що створення виборчих округів на українській території, відкриття там дільниць та включення отриманих голосів до загальноросійських результатів суперечать Статуту ООН, Гельсінському заключному акту, нормам міжнародного гуманітарного права та численним резолюціям Генеральної Асамблеї ООН.
Київ закликає партнерів не визнавати результати голосування
Українська дипломатія звернулася до іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей із закликом ще до проведення виборів офіційно заявити про невизнання будь-яких результатів голосування на окупованих українських територіях.
Також Київ просить партнерів не направляти туди представників або осіб, яких Росія може позиціонувати як міжнародних спостерігачів. Українська сторона наголошує, що Кремль традиційно використовує присутність окремих іноземців як інструмент пропаганди для створення ілюзії міжнародного схвалення своїх дій.
Окремо Україна закликає не визнавати депутатські мандати осіб, яких Москва оголосить обраними від окупованих українських регіонів, а також розглянути можливість запровадження персональних санкцій проти тих, хто братиме участь в організації чи інформаційному супроводі незаконного голосування.
В ОБСЄ наголошують, що будь-які результати російських виборів, проведених на тимчасово окупованій території України, не матимуть юридичної сили відповідно до міжнародного права. Аналогічну позицію міжнародна спільнота вже займала після незаконних голосувань у Криму та на інших окупованих українських територіях. Україна підкреслює, що жодні виборчі процедури не можуть змінити міжнародно визнаний статус цих земель чи створити для Росії будь-які законні підстави для їхнього привласнення.
