Після кадрових змін в уряді увага політичних кіл прикута до питання, хто стане новим очільником Кабінету Міністрів України. Після звільнення Юлії Свириденко в інформаційному просторі з’явилося кілька прізвищ можливих претендентів на крісло прем’єр-міністра. Серед них — керівники державних компаній, чинні міністри та представник місцевого самоврядування. Про це повідомляє Слово і Діло.
Політичні оглядачі звертають увагу, що всі потенційні кандидати мають різний професійний досвід, однак кожен із них уже працював у державному або великому корпоративному секторі. Саме поєднання управлінських навичок, кризового менеджменту та досвіду реалізації масштабних проєктів може стати одним із ключових критеріїв під час остаточного вибору.
Сергій Корецький: управлінець із паливно-енергетичної галузі
Одним із найбільш обговорюваних кандидатів називають голову НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького. За інформацією низки українських медіа, саме його кандидатура наразі розглядається як одна з найімовірніших.
Освіту Корецький здобував одразу за кількома напрямами. Він навчався у Луцькому державному технічному університеті, де отримав спеціальності у сфері машинобудування та економіки бізнесу. Пізніше завершив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.
Кар’єру розпочинав у приватному секторі, працюючи в паливній галузі. У різні роки він очолював Continuum Group, був генеральним директором мережі автозаправних комплексів WOG, заснував мережу кав’ярень Idealist, а також керував міжнародною енергетичною компанією Centurion Group SA.
Державна кар’єра Корецького стартувала вже після початку повномасштабної війни. У 2022 році він очолив «Укрнафту» та «Укртатнафту», а навесні 2025 року за результатами відкритого конкурсу став керівником НАК «Нафтогаз України».
Фахівці вважають, що саме досвід реформування державних підприємств може стати головною перевагою Корецького у боротьбі за посаду глави уряду.
Денис Шмигаль: досвідчений урядовець із багаторічним стажем
Ще одним можливим претендентом називають Дениса Шмигаля. Він уже очолював Кабінет Міністрів понад п’ять років, що стало одним із найдовших термінів перебування на посаді прем’єра в історії незалежної України.
Шмигаль закінчив Національний університет «Львівська політехніка», а також захистив кандидатську дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата економічних наук.
До переходу на державну службу працював у приватному бізнесі, зокрема керував Бурштинською ТЕС та обіймав керівні посади в структурі ДТЕК. Крім цього, займав управлінські посади у кількох підприємствах Львівської області.
Його державна кар’єра охоплює роботу в обласних державних адміністраціях, Міністерстві розвитку громад і територій, Кабінеті Міністрів та інших центральних органах виконавчої влади. Саме тривалий досвід роботи в уряді багато експертів називають його головною перевагою.
Водночас аналітики зазначають, що повторне призначення Шмигаля можливе лише за умови політичного рішення керівництва держави.
Михайло Федоров: цифровізація та оборонний напрям
До числа кандидатів також зараховують Михайла Федорова, який став одним із найвідоміших українських урядовців завдяки масштабній цифровій трансформації державних сервісів.
Він здобув освіту у Запорізькому національному університеті, а також навчався у Yale School of Management за програмою цифрової трансформації.
До приходу у владу Федоров займався підприємництвом та заснував маркетингову компанію SMMSTUDIO. У 2019 році він став одним із ключових учасників команди Президента України, а згодом очолив Міністерство цифрової трансформації.
Після цього Федоров працював першим віцепрем’єр-міністром, а у 2026 році перейшов на посаду міністра оборони. Саме поєднання досвіду цифровізації, військових реформ та управління великими державними проєктами робить його одним із наймолодших, але водночас найпомітніших претендентів.
Якщо саме його кандидатуру буде підтримано парламентом, він стане наймолодшим прем’єр-міністром в історії незалежної України.
Ігор Терехов: представник місцевого самоврядування
Окремо серед можливих кандидатів згадується міський голова Харкова Ігор Терехов.
За освітою він інженер-будівельник, а також має диплом у сфері державного управління. Значну частину своєї кар’єри Терехов присвятив роботі в Харкові, де обіймав керівні посади як у міській раді, так і в обласній державній адміністрації.
У різні роки він працював начальником управління підприємництва, заступником голови Харківської ОДА, а також був заступником міського голови Геннадія Кернеса. Після смерті Кернеса Терехов став виконувачем обов’язків мера, а згодом переміг на виборах міського голови.
Під час повномасштабної війни саме Харків опинився серед міст, які постійно перебували під російськими обстрілами. Робота Терехова в умовах безперервних атак, відновлення інфраструктури та забезпечення функціонування міста стала одним із факторів, який привернув увагу до його управлінського досвіду на загальнодержавному рівні.
Хто має найбільші шанси
Остаточне рішення щодо нового очільника уряду поки що офіційно не оголошене. Політичні експерти наголошують, що вибір залежатиме не лише від професійного досвіду кандидатів, а й від пріоритетів, які визначить керівництво держави на найближчі роки.
Серед головних викликів для майбутнього прем’єр-міністра називають підтримку економічної стабільності, забезпечення оборонних потреб, координацію міжнародної допомоги, реалізацію реформ та підготовку України до подальшої інтеграції з Європейським Союзом.
Поки тривають консультації щодо нового складу Кабінету Міністрів, у політичному середовищі продовжують обговорювати різні сценарії розвитку подій. Остаточну крапку в цьому питанні поставить Верховна Рада після внесення відповідного подання та голосування за кандидатуру нового глави уряду.
