На третьому році повномасштабної війни з РФ не всі українці до кінця розібралися з тим, хто вважається військовозобов’язаним в Україні в умовах воєнного стану. Але нині, після того як уже запрацював закон про мобілізацію, саме час детальніше заглибитися в цю тему та зрозуміти різницю між призовниками, резервістами та військовозобов’язаними, адже це зовсім різні статуси.
Хто є військовозобов’язаним
За законодавством України, військовозобов’язані – це особи, які входять до запасу для комплектування ЗСУ та інших формувань військового типу на особливий період, а також для виконання робіт, що забезпечують оборону держави.
Як зазначає адвокат Жанна Грушко, військовозобов’язаними сьогодні вважаються фактично всі чоловіки віком від 18 до 60 років, тобто до граничного віку проходження служби, які перебувають у запасі.
Варто розуміти, що не всі військовозобов’язані підлягають мобілізації. Донедавна це були чоловіки, придатні за станом здоров’я до військової служби, які досягли 27 років. Але під час повномасштабної війни призовний вік був знижений до 25 років (із 4 квітня 2024 року набув чинності відповідний закон).
Особи чоловічої статі з 18 до 25 років є призовниками та повинні проходити базову військову службу, однак мобілізації вони не підлягають (за деякими винятками, які розглянемо нижче).
Військовозобов’язані жінки
Військовозобов’язані жінки – це особи жіночої статі віком від 25 до 60 років, які мають медичну або фармакологічну спеціальність. Але у вищеописаних громадянок може бути відстрочка від мобілізації з тієї чи іншої причини. Наприклад, якщо її офіційний чоловік уже воює і при цьому в подружжя є одна чи більше неповнолітніх дітей, то жінку-медика не мають права примусово мобілізувати до лав ЗСУ чи іншого військового формування.
Інші жінки в Україні можуть піти служити в армію добровільно, якщо їхня спеціальність чи професія входить до переліку, визначеного Міністерством оборони України.
Різниця між військовослужбовцем та військовозобов’язаним
Військовослужбовці – це ті особи, які вже проходять військову службу та, відповідно, включені до особового складу тієї чи іншої військової частини або формування. З моменту включення чоловіка (чи жінки) до особового складу військової частини, він (вона) набуває правового статусу військовослужбовця (-иці). І саме з цього моменту до нього (неї) застосовується вже не мобілізаційне законодавство, а закон України “Про військовий обов’язок та військову службу”.
Військовозобов’язані – це ті особи, які тільки готуються стати військовослужбовцями (фактично чи потенційно).
Різниця між призовником та військовозобов’язаним
Громадяни України поділяються на наступні категорії військовозобов’язаних:
- допризовники;
- призовники;
- військовослужбовці;
- власне військовозобов’язані;
- резервісти.
Допризовники – це особи, яким виповнилося 17 років та які повинні приписатися до призовної дільниці.
Слід зазначити, що в призовники та військовозобов’язані – це різні поняття, але лише з огляду на те, що військовозобов’язані розглядаються в законі у вузькому значенні (як особи від 25 до 60 років). Нагадаємо, за словами правознавця Жанни Грушко, призовники, по суті, також є військовозобов’язаними (у широкому значенні цього слова), але не підлягають мобілізації, хоча повістки їм можуть вручати. Втім, навіть призовники можуть бути мобілізованими, якщо вони:
- мають військовий досвід;
- проходили військову строкову службу;
- навчалися на військовій кафедрі.
Втім, іноді говорять і про те, що призовники не є військовозобов’язаними, якщо вони не мають такого статусу (наприклад, не служили в армії). Такі особи можуть піти служити лише як контрактники, тобто на добровільній основі.
Різниця між резервістом та військовозобов’язаним
До резервістів належать особи, які служать у резерві ЗСУ або інших формувань військового типу та призначені для їх комплектування не лише в особливий період, тобто під час війни чи надзвичайного стану, але і в мирних умовах.
Досить часто можна натрапити на думку, що всі військовозобов’язані формують так званий мобілізаційний резерв країни, тобто є резервістами. Але насправді призовники, військовозобов’язані та резервісти – це абсолютно різні статуси, адже в законодавстві вони розділені на окремі категорії, і в паспорті кожного громадянина має стояти відмітка, яка відповідає їхньому статусу.
Хто такі резервісти? Як правило, до них належать колишні військовослужбовці, які залишилися в резерві добровільно або примусово. У мирний час вони будують цивільну кар’єру, але при цьому проходять щомісячну та щорічну підготовку, щоб не втратити своїх військових навичок. Сьогодні дуже багато резервістів, зокрема полковників запасу ЗСУ, виступають на телебаченні в ролі військових експертів, розповідаючи про події на фронті та аналізуючи їх (Роман Світан, Олег Жданов, Сергій Грабський та ін.).
Обов’язки військовозобов’язаного в умовах мобілізації
Після набуття чинності закону про мобілізацію військовозобов’язані громадяни отримали нові обов’язки, а саме:
- пройти медогляд, який проводить ВЛК (військово-лікарська комісія) з метою встановлення придатності адо служби;
- оновити свої дані протягом 60 днів, тобто до 18 липня цього року (це можна зробити в ЦНАП, ТЦК СП або через електронний кабінет);
- постійно носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу поліцейського або працівника ТЦК.
У вівторок, 28 травня, стало відомо, що у Верховній Раді планують збільшити термін оновлення даних військовозобов’язаних до 150 днів, оскільки перші десять днів процесу засвідчили нереалістичність терміну в два місяці. За словами народного депутата Володимира Ар’єва, громадяни просто фізично не встигнуть цього зробити, за що отримають великі штрафи, тож цілком доцільно внести поправки до закону щодо збільшення терміну для оновлення даних.
Як військовозобов’язаному не дозволити порушити свої права
Фахівець адвокатського об’єднання “Актум” Оленою Хоменко застерігає військовозобов’язаних від поспішного оновлення даних, якщо вони мають підстави для відстрочки.
За словами адвоката, в її практиці були випадки, коли чоловік прийшов оновити свої дані й повідомити про народження третьої дитини, але військкомат, не зважаючи на ці обставини, видав направлення на медогляд ВЛК, після чого військовозобов’язаного мобілізували. Звісно, після цього за допомогою адвоката або самостійно можна запустити процедуру звільнення з військової служби, але краще заздалегідь підготуватися до правильного оновлення даних. Спочатку потрібно зібрати всі необхідні документи, які засвідчують право на відстрочку, і вже потім іти до ЦНАПу або в ТЦК СП, радить правознавець.
Хто не є військовозобов’язаним
Як зазначалося вище, військовозобов’язаними в широкому сенсі слова вважаються всі чоловіки, а також жінки з медичною та фармацевтичною спеціальністю віком від 18 до 60 років.
З огляду на це, зрозуміло, хто не є військовозобов’язаним в Україні. Зокрема, це чоловіки віком до 18 або старше 60 років, а також усі жінки, які не мають медичної чи фармацевтичної спеціальності.
Втім, існує ще категорія осіб, які не підлягають мобілізації через відстрочку. По суті, вони є військовозобов’язаними, але не підпадають під дію закону про мобілізацію через ту чи іншу причину, яка прописана на законодавчому рівні. До таких причин належать, зокрема:
- бронювання державними органами, установами, підприємствами;
- інвалідність;
- наявність трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні;
- догляд за хворим родичем (дружиною, чоловіком, дитиною, батьками);
- приналежність до різних гілок влади (нардепи України, судді, держслужбовці тощо).
Отже, військовозобов’язані чоловіки – це всі особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а військовозобов’язані у вузькому значенні слова – це чоловіки віком від 25 до 60 років. Право не бути військовозобов’язаними мають тільки ті особи, вік яких менший або більший від граничного віку для проходження служби. Всі інші на законодавчому рівні вважаються військовозобов’язаними або ж військовозобов’язаними з правом на відстрочку.
