У французькій політиці загострилася дискусія навколо подальшої підтримки України. Представники різних політичних таборів різко відреагували на заяви керівництва ультраправого «Національного об’єднання», де поставили під питання доцільність продовження фінансової допомоги Києву. Особливо гостру реакцію викликала пропозиція одного з керівників партії фактично обмежити потік коштів, які спрямовуються Україні.
Як повідомляє Le Monde, суперечка набуває додаткового політичного значення на тлі підготовки французьких партій до президентської кампанії 2027 року. Питання ставлення до України та Росії поступово стає одним із маркерів, за якими потенційні кандидати на посаду глави держави намагаються відмежуватися від своїх конкурентів.
Філіпп побачив у скороченні допомоги вигоду для Москви
Поштовхом до нового раунду дискусії стала позиція віцепрезидента «Національного об’єднання» Луї Аліо. Він виступив із пропозицією «перекрити кран» підтримки України, що викликало критику з боку політичних опонентів ультраправих.
Одним із найжорсткіших критиків став колишній прем’єр-міністр Франції, мер Гавра та потенційний кандидат у президенти Едуар Філіпп. На його переконання, припинення або суттєве скорочення допомоги Києву фактично відповідатиме інтересам Кремля. Політик вважає, що «Національне об’єднання» протягом останніх років переглянуло чимало своїх програмних позицій, однак його ставлення до режиму Володимира Путіна залишається проблемним.
Філіпп також пов’язав стійкість України з безпекою всього європейського континенту. За його оцінкою, ослаблення української держави здатне збільшити ризики не лише для країн, які безпосередньо межують із Росією, а й для Франції. Тому питання допомоги Києву він розглядає не тільки як прояв солідарності, а й як складову захисту французьких та загальноєвропейських інтересів.
Барделла заперечив намір повністю відмовитися від підтримки
На тлі критики президент «Національного об’єднання» Жордан Барделла спробував уточнити позицію своєї політичної сили. Він запевнив, що партія не пропонує повністю залишити Україну без підтримки та готова надалі виконувати відповідні міжнародні зобов’язання Франції.
Водночас Барделла наголосив, що Париж не повинен розглядати фінансування війни як процес без визначених часових або політичних меж. Саме питання нових фінансових пакетів залишається одним із пунктів, щодо яких ультраправі займають значно обережнішу позицію, ніж нинішня французька влада та частина опозиційних сил.
Раніше представники «Національного об’єднання» вже заявляли, що в разі перемоги їхнього кандидата на президентських виборах 2027 року Франція не відмовиться від чинних міжнародних зобов’язань стосовно України. Водночас партія не готова заздалегідь погоджуватися на нове фінансування без додаткових умов і гарантій.
Таким чином, суперечка стосується вже не самого факту допомоги Києву, а її майбутніх масштабів, фінансових механізмів та політичних умов.
Ліві політики попередили про ризики для Європи
Критика пролунала і з боку французьких лівих. Лідерка партії «Екологісти» Марін Тондельє заявила, що дискусія навколо допомоги Україні демонструє справжнє ставлення ультраправих до російсько-української війни. На її думку, можливий успіх Москви не сприймається представниками «Національного об’єднання» як достатньо серйозна загроза.
Ще категоричніше висловився Рафаель Глюксманн, який претендує на участь у президентських перегонах від лівого політичного табору. Він попередив, що перемога ультраправих на виборах президента Франції у 2027 році матиме наслідки далеко за межами внутрішньої політики країни.
Глюксманн пов’язав можливий прихід «Національного об’єднання» до влади з послабленням європейської позиції щодо Кремля. За його словами, європейські держави самі залишаються цілями російської політики, тому демонстрація поступливості може бути сприйнята Москвою як сигнал для подальшого тиску.
Політик також звинуватив ультраправих у надмірній лояльності до Росії та наголосив, що поступки Кремлю суперечать стратегічним інтересам Франції. У результаті питання фінансової та політичної підтримки України дедалі помітніше перетворюється на одну з ліній розмежування між потенційними учасниками майбутніх президентських виборів.
Дискусія показує, що до кампанії 2027 року французьким політичним силам доведеться чіткіше сформулювати свої підходи до війни, європейської безпеки та відносин із Росією. Позиція щодо України при цьому може стати одним із ключових зовнішньополітичних питань майбутньої боротьби за Єлисейський палац.
