Польська влада заявила про готовність повернутися до обговорення питання передачі Україні додаткових ракет для систем протиповітряної оборони Patriot після того, як під час чергової масованої атаки РФ одна з крилатих ракет Х-101 порушила повітряний простір країни. Боєприпас упав приблизно за 50 кілометрів від Любліна, що стало приводом для нової дискусії щодо безпеки східного флангу НАТО та подальшої підтримки Києва.
Про можливий перегляд позиції заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час перебування в Люблінському воєводстві, де було зафіксовано падіння ракети. За його словами, найближчим часом уряд спільно з віцепрем’єром і міністром національної оборони Владиславом Косіняком-Камишем оцінить доцільність передачі Україні нових боєприпасів для комплексів Patriot, якщо ситуація цього вимагатиме.
Інцидент поблизу Любліна змінив акценти
За словами польського прем’єра, ракетний інцидент продемонстрував, що війна Росії проти України становить безпосередню загрозу і для країн Альянсу. Туск наголосив, що жодна держава світу не має абсолютно непроникної системи протиповітряної оборони, тому окремі повітряні цілі можуть прориватися навіть через найсучасніший захист.
Глава уряду також висловив підтримку діям польських військових, які реагували на порушення повітряного простору. Він підкреслив, що обставини інциденту детально вивчатимуться за участю міжнародних партнерів.
Допомогу в розслідуванні вже запропонували Сполучені Штати, держави Європейського Союзу та Норвегія. Україна також заявила про готовність направити своїх експертів, які мають значний досвід аналізу російських ракетних атак. Польська сторона повідомила, що така співпраця може бути використана для встановлення всіх деталей події.
Згодом Дональд Туск оприлюднив додаткову інформацію у соцмережі X. Він підтвердив, що ракета була оснащена бойовою частиною, а її характеристики вказують на те, що йдеться саме про російську крилату ракету Х-101, яка під час масштабного удару по Україні відхилилася від курсу та опинилася над польською територією.
Позиція Варшави помітно відрізняється від липневих заяв
Нинішня заява польського уряду стала несподіваною, адже ще в середині липня Варшава демонструвала значно стриманішу позицію. Тоді Дональд Туск пояснював, що Польща не планує нових поставок ракет Patriot через обмежений власний запас озброєння, необхідний для забезпечення національної безпеки.
Водночас прем’єр тоді наголошував, що підтримка України залишатиметься одним із ключових напрямів польської політики, а критика військової допомоги Києву, яка набирала популярності всередині країни, не повинна впливати на стратегічні рішення уряду.
Передача перших п’яти ракет Patriot, погоджена спільно з НАТО та США, вже викликала жваву суспільну дискусію в Польщі. Однак останній інцидент із падінням російської ракети фактично змусив польське керівництво знову повернутися до питання зміцнення української протиповітряної оборони.
Експерти оцінюють перспективи посилення української ППО
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що навіть масштабні російські атаки не завжди здатні істотно прискорити ухвалення рішень західними партнерами щодо передачі нових систем ППО чи боєприпасів до них. На його думку, європейські процедури залишаються складними й потребують значного часу незалежно від розвитку подій на фронті.
Разом із тим експерт припускає, що випадки, коли російські ракети вже безпосередньо загрожують території держав-членів НАТО, можуть стати додатковим аргументом для активізації військової допомоги Україні. Такі інциденти свідчать, що ризики більше не обмежуються українською територією.
Проблема дефіциту ракет для українських систем ППО залишається актуальною. Раніше президент Володимир Зеленський закликав партнерів сформувати окремий пакет із 300 ракет для комплексів Patriot і запропонував забезпечити регулярне постачання приблизно по 100 ракет щомісяця. За словами глави держави, Україна поступово нарощує власне виробництво засобів боротьби з повітряними цілями, однак ефективне перехоплення сучасних балістичних ракет досі значною мірою залежить від західних систем та запасів відповідних боєприпасів.
