У Європейський парламент відбулися обговорення, присвячені механізмам притягнення Росії до відповідальності за атаки проти мирного населення України. Хоча Москва заперечує навмисність таких дій, більшість депутатів підтримала ініціативу створення спеціального трибуналу, який розслідуватиме злочин агресії. Паралельно пропонується сформувати міжнародну комісію з претензій, що займатиметься заявами постраждалих і визначатиме обсяги компенсацій. Передбачається, що кошти для відшкодування можуть надходити з заморожених російських активів у ЄС. Про це повідомляє видання “Радіо Свобода”.
Очікується, що наприкінці квітня депутати дадуть згоду на участь Євросоюзу в цій ініціативі. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс зазначив, що перші звернення комісія може почати розглядати вже наприкінці наступного року, тоді як запуск трибуналу прогнозується на початок 2028-го. Разом із тим експерти наголошують: створення такого органу супроводжується значними політичними й юридичними викликами.
Під час дебатів євродепутати підкреслювали важливість належного документування воєнних злочинів. Представник Німеччини Міхаель Галер наголосив, що атаки на українські міста — від Маріуполя до Бучі — мають системний характер і спрямовані на залякування населення та знищення культурної ідентичності. За його словами, зібрані докази повинні стати основою для майбутніх судових процесів.
Фінський депутат Пекка Товері звернув увагу на повторюваність російських злочинів у різних конфліктах — від Чечні до Сирії. Він підкреслив, що без покарання ці дії не припиняться, а загроза може поширитися й на інші країни Європи.
Естонський євродепутат Свен Міксер заявив, що справедливість можлива лише за умови перемоги України, і застеріг від будь-яких компромісів, які дозволили б винним уникнути відповідальності. Подібну позицію висловив і румунський політик Дан Барна, наголосивши, що безкарність лише стимулює подальшу агресію. Він також підтримав ідею використання російських активів для компенсацій.
Латвійський депутат Ріхардс Колс закликав переглянути санкційну політику ЄС, зокрема щодо осіб, яких раніше могли виключити зі списків. Він підкреслив, що відкладене правосуддя лише підвищує ризик нових конфліктів на кордонах Євросоюзу.
Французький євродепутат П’єр-Ромен Тіонне зазначив, що трибунал також підтвердить суверенітет України та відданість Європи міжнародному праву. Водночас, на його думку, юридичні кроки мають супроводжуватися активною дипломатією. Данський політик Віллі Совндал додав, що Європа повинна зміцнювати власну безпеку та діяти більш самостійно.
Ключові рішення щодо створення трибуналу можуть бути ухвалені на засіданні Рада Європи в Кишиневі в середині травня. Після цього угоду мають ратифікувати національні парламенти країн-учасниць. Паралельно планується запуск міжнародної комісії, яка визначатиме обсяги компенсацій Україні та її громадянам за завдані збитки.
