Верховна Рада схвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу №15150, водночас погодившись із пропозиціями профільного комітету щодо подальшого доопрацювання документа та подовження строків підготовки до другого читання. За відповідне рішення віддали голоси 254 народні депутати.
Проти законопроєкту виступили лише двоє парламентарів — Інна Совсун і Наталія Піпа з фракції «Голос». П’ятеро депутатів утрималися, ще 45 не брали участі в голосуванні. Окремо парламент підтримав рішення про продовження термінів внесення поправок і пропозицій — «за» проголосували 276 народних обранців.
Як зазначив один із авторів документа, голова парламенту Руслан Стефанчук, оновлений кодекс є комплексним актом приватного права, що охоплює дев’ять ключових розділів — від загальних положень і особистих прав до спадкового та реєстраційного права. За його словами, проєкт суттєво переробили після публічного обговорення, яке тривало понад два місяці на сайті парламенту, і врахували численні зауваження громадськості та експертів.
Водночас ухвалення документа викликало гостру реакцію частини депутатів. Інна Совсун різко розкритикувала результати голосування, заявивши, що має намір подавати правки до другого читання. Вона також закликала суспільство уважно стежити за процесом, щоб не допустити, за її словами, «відкату до застарілих підходів».
На своїй сторінці у Facebook депутатка провела паралелі між положеннями документа та антиутопічним світом із роману Оповідь служниці авторства Маргарет Етвуд. Вона наголосила, що попри вилучення найбільш резонансної норми щодо можливості укладення шлюбу у 14 років, загальна концепція кодексу викликає серйозні запитання.
Серед дискусійних положень вона виділила норму, яка дозволяє суду вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає принципу «доброзвичайності». На думку Совсун, це може призвести до втручання у приватне життя громадян і затягування процесів розлучення, що, у свою чергу, збільшить витрати на юридичний супровід.
Також документ передбачає обов’язкові заходи для досягнення домовленостей щодо виховання дітей у разі розірвання шлюбу. Окремі положення, за словами депутатки, можуть містити ризики зловживань, зокрема у питаннях оцінки «моральної поведінки» сторін.
Нагадаємо, що проєкт нового Цивільного кодексу було зареєстровано у січні 2026 року групою депутатів. Початкова редакція передбачала можливість укладення шлюбу для дівчат із 14 років у виняткових випадках — через вагітність або народження дитини — за рішенням суду. Ця норма викликала широкий суспільний резонанс, після чого її пообіцяли вилучити.
Крім того, документ зазнав критики з боку правозахисних і ЛГБТ-організацій, які заявили про його невідповідність європейським стандартам та можливі суперечності із зобов’язаннями України на шляху до інтеграції в ЄС. Особливе занепокоєння викликали положення, що можуть зачіпати питання рівності та прав одностатевих пар.
