Отримав сьогодні таке повідомлення у WhatsApp, товариш був на передовій добровольцем, після поранення не може вибратись на більш-менш спокійну територію. Просто вкрай важко коли нічим не можеш допомогти, від безсилля злий і на себе і на кляті обставини… Але все ж надіюсь що вирветься, не знаю як, яким чином, але вирветься!!!
«Вітя вітаю! Мабуть вже не побачимося друже, а так хотілося познайомитися ближче.. Я вже практично не встаю, сильні болі, психіка на грані, ще й луплять кожен день, правда на це вже не звертаю уваги, їбоне так їбоне чого боятися!»
Цінуй життя
Життя складне, живим з нього не вийти,
Тому цінуй життя чарівну мить.
Не треба скиглити і нарікати, й нити,
Що все не так й завжди не там свербить…
Цінуй малу миттєвість і хвилину,
Все те, що є, що можеш досягти.
І дякуй небесам за кожну днину.
Й любов зумій у серці зберегти
До цього світу і людей у ньому,
До ранків, що прокинулись в росі.
Втішайся радістю у лузі запашному
Й живи щасливо в світлі і красі.
Для щастя нам багато і не треба,
Лише здоров’я й до життя жага,
Краса природи і усмішка неба,
Й безслідно згине хмурість і нудьга.
Життя складне. Живим не вийти з нього,
Тому цінуй усе, що в тебе є.
Бо завтра може вже не стать нічого,
Й що маєш зараз — це усе твоє.
Цінуй життя…
В останні ці його хвилини…
Автор вірша – Надія Красоткіна
Допомога антимосковському українському сайту (за бажанням)
Реквізити: карта “ПриватБанк” № 5168 7456 0964 2191 — Карта “Monobank“ № 4441 1144 2246 2422
Western Union, MoneyGram, RIA — Ukraine, Kharkiv, Zakusilov Viktor — і фото чека у Viber, WhatsApp — +38 096 212 02 68
