Як Тимошенко “світову кризу” в Україні робила

5025
  • 536
  •  
  •  
  •  
  •  
  • 8
  •  
  •  
  •  
    544
    Поделились

Як Тимошенко "світову кризу" в Україні робилаІнформація про те що Тимошенко домовилася з Путіним про “передачу під контроль России одного из системных банков Украины” появилася ще в часі весняного, і першого закордонного, візиту Тимошенко в якості новопризначеного Прем’єр-Міністра до Москви у 2008 році.
Я, як і більшість українців і росіян, в це тоді просто не повірив – це виходило за межі всякого здорового глузду.
Таке до того у світі траплялося хіба що при капітуляції якоїсь держави внаслідок програної війни, чи повного дефолту.
Однак влітку 2008 року – ще коли ще все було спокійно, а курс долара був навіть нижчим від 5 гривень за долар, мені в руки попали драфти документів переговорів між Урядом України , тобто Тимошенко і МВФ.
Там в числі “ще не вирішеного” було :
“Вирішити питання з “Промінвестбанком””.
А цей банк був, на той час, найуспішнішим, найздоровішим і найбагатшим в Україні.
І я тоді насторожився – це якраз і був “системний банк”. Один із шести системних банків, успадкованих від СРСР.
Його вкладниками , ще з часів СРСР були промислові підприємства України. Вони ж і стали його акціонерами -співвласниками.після його, так би мовити акціонування-роздержавлення.
За структурою власності “Промівестбанк” нагадував великі західні банки – головний акціонер – Матвієнко, який і був Президентом цього банку мав трохи менше 10% капіталів.

Лезвия для GILLETTE – акционная скидка 50% на все товары в магазине

Решта акціонерів – а це були уцілілі великі промислові підприємства України, мали не більше 3% відсотків і менше , зате тримали в цьому банку свої рахунки і депозити.
Нагадаю що це був на той момент найуспішніший і найбагатший банк України. – ще б пак – українська промисловість та економіка знаходилася у фазі підйому, відновлення і розвитку. І це було фінансове серце української промисловості.
Більше того – декілька десятків менших банків вкладали свої кошти саме у “Промінвестбанк”!
І раптом десь у серпні, всі державні підприємства та установи України отримують розпорядження від Кабінету Міністрів України та обласних держадміністрацій Донецька і Луганська з вимогою всім державним організаціям забрати свої кошти з Промівестбанку і перевести рахунки в інші банки.
Це для Промінвестбанку виявилося як грім з неба. Фактично кожне підприємство, навіть якщо в ньому було лише 10-20% державної власності повинно було виконати це розпорядження.
Почалася паніка, яку посилювали цинічні заяви з Кабміну і потужна кампанія шельмування Промінвесту і розгін паніки у пресі.
Частка вкладів фізичних осіб у Промівестбанку була не дуже велика. Але всі ті десятки банків , які вкладали свої кошти у Приватбанк вже працювали переважно з фізичними особами. Почалася паніка і серед простих вкладників. Вони почали забирати гроші – і це підігрівалося пресою і заявами урядовців.
Тим часом Тимошенко нанесла наступний удар по економіці та фінансах України – наприкінці серпня уряд Тимошенко добився заборони кредитування будівництва – не просто будівництва котеджів і житлових будинків – але й навіть вже раніше погоджених кредитних ліній на промислове будівництво і навіть на ремонт і реконструкцію.
Перші дні вересня на головному вокзалі Києва і навколо нього день і ніч перебували натовпи звільнених будівельників, які намагалися поїхати додому – тому що всі великі будівельні фірми і компанію повністю припинили будівництво і звільнили більшість своїх будівельників.
Але це був лише початок найсильнішої і найдошкульнішої фінансової кризи в окремо взятій Україні в часі так званої “світової фінансової кризи” 2008 року.
Коли у всьому світі “впали” на 5-10% а Україна і Зімбабве випередили всіх і “впали” в рази !

Володимир Мартинюк

Днями подумав що все, що робила Тимошенко на посаді Прем’єр-Міністра України у 2008 і навіть у 2009 році, стає логічним, послідовним і зрозумілим лише тоді, і тільки тоді, коли розглядати всі її дії, виключно як приготування нею України до капітуляції перед Росією. Для України було б краще і безпечніше, якби оцінку діяльності Юлії Тимошенко в період 2008-2009 року, дали не історики і політологи, а слідчі і прокурори
Росія, без сумніву, планувала тоді вторгнення в Україну- зразу ж після швидкого і переможного “бліцкрігу” в Грузії. Не просто планувала, але здійснювала дії і заходи по підготовці до цього.
Наприклад точно відомо, що російські військові перед вторгненням до Грузії отримали нові військово-польові карти не лише Грузії, але й України.
І власне дії Прем’єр-Міністра Тимошенко, а перед нею “міністра розброєння” Гриценка, дуже добре вписуються у картину продуманої і добре спланованої операції ослаблення здатності України чинити опір військовій (!!!) агресії Росії.
Те що Росія тоді не наважилася на відкриту агресію і чекала зручного моменту аж до березня 2014 року є, як це не дивно, майже стовідсотковою заслугою тодішнього , сьогодні не надто шанованого, Президента Ющенка.
Ющенко несподівано проявив незвичну для нього рішучість та енергійність – і втрутився в перебіг грузинського конфлікту.
Дуже своєчасно – тому що Саакашвілі, за нововідкритими даними, вже схилявся прийняти пропозиції Москви – Грузія стає васалом Росії, взамін Саакашвілі отримує лаври того, хто повернув Грузії Абхазію і Осетію. Те що вони повернулися б вже в Грузію “конфедеративну” та ще й разом з розташованими там російськими військами і базами.планувалося затушувати за допомогою телевізора і подачок від Газпрому.
Ющенко забезпечив підтримку Грузії озброєнням – конкретно українськими “Буками” з українськими бойовими розрахунками. Це деморалізувало російську авіацію і не дозволило росіянам з ходу взяти Тбілісі і окупувати решту Грузії. Але найуспішнішим кроком Ющенка стало привезення до прифронтового Тбілісі чотирьох президентів і керівників країн-членів НАТО – Польщі,Литви,Латвії та Естонії. І п’ятого – себе. Коли до цього всього підключився ще й Саркозі, то в Москві остаточно зрозуміли що бліцкріг не вдався.
І те, що Україна для Кремля, на той час виявилася зовсім “не по зубах”.
Але #бабаЮля “чесно” втілювала у життя все те що було намічено під час її візиту до Москви навесні 2008 року – обвалила найбільший і найуспішніший в країні “Проомінвестбанк”, потім під приводом обвалу “Промінвестбанку” обвалила всю банківську систему України, і вже під приводом обвалу всієї банківської системи передала “Промінвестбанк” у власність Росії.
І взагалі зробила ще стільки всього, чого просто не можливо описати в одній статті.
Однак Росія, для вторгнення в Україну вирішила почекати більш сприятливого моменту. Спочатку це мали б бути перемога Тимошенко на президентських виборів 2010 року, чи якісь політичні заворушення в Україні в разі її програшу. Але цього також не сталося – і не в останню чергу завдяки тому ж Ющенку.
Тому Кремлю довелося чекати березня 2014 року.
Повторю на закінчення, що для України було би значно краще і набагато безпечніше, якби оцінку діяльності Юлії Тимошенко у період 2008-2009 року, зробили не історики з політологами, а слідчі і прокурори.


Допомога сайту

Приват – 4149605466065448
Приват$ – 5168742712978968

Зробити переказ на ПриватБанк можна за посиланням ТУТ

ПОДЕЛИТЬСЯ

:
148 queries in 0,990 seconds.