Вітаю українців із створенням Єдиної Помісної церкви із обранням Предстоятеля

265
  • 498
  •  
  •  
  •  
  •  
  • 28
  •  
  •  
  •  
    526
    Поделились

Єдину українську помісну православну церкву очолив митрополит Епіфаній

Собор 15 грудня у Софії Київській після другого туру голосування обрав нового Предстоятеля. Ним став Митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній від УПЦ КП. Новообраний Предстоятель Української Православної Церкви носить титул Митрополит Київський і всієї України.

Раніше, 13 грудня, Архиєрейський Собор УПЦ КП обрав його єдиним кандидатом на пост Глави нової Церкви. У виборах Предстоятеля нової Церкви брали участь 192 делегати Об’єднавчого Собору.

Томос про автокефалію української Церкви новобраному Предстоятелю Епіфанію вручить 6 січня Вселенський Патріарх Вафроломій у Стамбулі.

Вітаю українців із створенням Єдиної Помісної церкви і обранням ПредстоятеляЕПІФАНІЙ (Думенко), Архиєпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський УПЦ КП. Народився 3 лютого 1979 року в селі Вовкове, Іванівського району, Одеської області. Виріс в селі Стара Жадова, Сторожинецького району, Чернівецької області. У 1996 році закінчив Старожадівську середню школу. У 1996 року поступив в Київську Духовну Семінарію, яку закінчив в 1999 році. У 1999 році поступив в Київську Духовну Академію, яку закінчив у 2003 році. Кандидат богословських наук. З 1 липня 2003 по 31 грудня 2005 обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління. З 2006 по 2007 навчався в Афінському Національному Університеті на філософському факультеті. З 2007 року викладач Київської Богословської Академії, завідувач кафедри філології. 21 грудня 2007 року архиєпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній. 6 січня 2008 року рукоположений у сан ієродиякона, а 20 січня 2008 року в сан ієромонаха. 25 січня 2008 року призначений секретарем Патріарха Філарета. 16 березня 2008 піднесений до сану архимандрита. 20 березня 2008 року призначений намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва. 30 травня 2008 року призначений керуючим справами Київської Патріархії. Рішенням Синоду УПЦ КП від 21 жовтня 2009 року призначений єпископом Вишгородським, вікарієм Київської єпархії.Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року призначений ректором Київської православної богословської академії та керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією. 23 січня 2012 р. Указом Патріарха Філарета возведений в сан архиєпископа.

Рішенням Архиєрейського собору УПЦ КП від 28 червня 2013 року возведений у сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського та призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея. Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 13 грудня 2017 року має титул митрополит Переяславський і Білоцерківський.

Митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній — постійний член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

15 грудня 2018 року обраний Предстотелем нової Церкви.

Петро Порошенко звернувся до учасників Cобору: «Від вас залежить майбутнє України»

Петро Порошенко сьогодні, виступаючи у Святій Софії, де проходить Об’єднавчий Собор, побажав його усчасникам плідної роботи.

«Звертаюся безпосередньо до всіх вас, учасників Собору, до ієрархів церков. Це є колосальна відповідальність, яка в ці години лежить на вас. Держава, наголошую, зробила все, що могла. Тепер саме від вас і лише від вас залежить майбутнє України, майбутнє нашої великої нації, наша свобода, наша державна і духовна незалежність. Вам належить ухвалити Статут. Вам належить обрати Предстоятеля, а Томос вже чекає Предстоятеля на Фанарі. Отже, все залежить від вашої здатності домовитися, від вашої здатності почути один одного, почути заради України», – закликав Президент.

У виступі перед учасниками Собору Порошенко нагадав, як розпочинався процес творення Помісної Церкви., а сьогодні, за словами Президента, робиться останній крок у «тисячолітній історії великої мрії» .

Президент ще раз подякував Патріарху Варфоломію за мудрість і мужність у прийнятті рішення надати Томос для Церкви в Україні.

Подаємо текст виступу, який поширила прес-служба Глави держави.

Ваше Високопреосвященство,

Ваші Преосвященства – високоповажні представники Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія!

Ваша Святосте!

Ваші блаженства!

Високоповажні владики!

Шановні учасники Собору!

Дорогі українці!

Волею Божою зібралися ми в Святій Софії через тисячу років після того, як стараннями Ярослава Мудрого цей храм був збудований, освячений, і як в ньому вперше пройшло богослужіння.

Тут зібралися спадкоємці Хрещення, яке Святий Рівноапостольний Князь Володимир прийняв від Константинопольської Церкви-Матері. Знову, як і тоді, з нами  посланці Вселенського Патріарха, який підтримує нашу мрію про духовну свободу.

За тисячу років не один раз підтверджено: щоб утвердити державність, Україні слід позбутися ланцюгів, які поневолюють нас духовно. Які розділяють і роблять нас вільними чи невільними виконавцями чужої волі.

Століття тому, в часи Української національно-визвольної революції гетьман Павло Скоропадський і Симон Петлюра започаткували шлях України до автокефальної православної церкви. І багато подій, що засвідчували це велике прагнення, теж проходили саме у цих стінах Святої Софії, або на майдані біля цих стін.

Незалежна Україна вклоняється великим предкам і пам’ятає їхній заповіт. Сьогодні все готово, щоб ми виконали цей запові. Робимо останній крок на тисячолітньому шляху до святої і великої мети.

Хочу нагадати, що сьогоднішньому Об’єднавчому Собору вже в нашій новітній історії передували тривалі зусилля як духовної, так світської влади, мільйонів українського православного люду. Протягом кількох десятків років ми не просто молилися, а будували церковні структури, які тепер стають основою незалежної і визнаної Української Церкви.

Хотів би зазначити тут роль Віктора Ющенка, який присутній з нами в цій залі, і який започаткував тоді інтенсивний діалог з Церквою-Матір’ю.

Після вимушеної паузи 2010-14 років ці переговори поновилися, одразу ж з перших днів мого президентства. Вони тривали кілька років, поки під час великодньої зустрічі Президента України з Його Всесвятістю не була погоджена дорожня карта, яка вивела цей процес на фінішну пряму.

Константинопольська Матір-Церква реалізовує приналежну їй згідно з канонами місію – ввести автокефальну помісну православну церкву України як рівну серед рівних до родини помісних православних церков. Вселенський Патріарх остаточно проголосив незаконною московську анексію Київської митрополії, здійснену ще наприкінці 17 століття. Його Всесвятістю було заявлено, що Російська православна церква не має канонічних прав щодо Православної Церкви в Україні. І що наша православна церква не має підпорядкування РПЦ.

Наголошую, Україна не була, не є і не буде канонічною територією російської церкви!

В квітні одразу ж після повернення з Константинополя, після створення дорожньої карти, погодженої з Його Всесвятістю, я звернувся до українського Парламенту щодо підтримки мого звернення до Його Всесвятості щодо надання нам автокефалії. Я також хочу подякувати присутньому тут Голові Верховної Ради пану Андрію Парубію за більш ніж переконливу парламентську підтримку звернення Президента. І це надзвичайно важливо на нашому шляху!

У листопаді цього року Священний Синод Вселенського Патріархату схвалив текст Томосу про надання незалежності українській церкві та прийняв рішення про скликання об‘єднавчого православного Собору. Нашого Собору, історичного Собору.

Ще раз дякую усім, хто вірив у те, що це можливо, і усім, хто за це боровся, усім, хто не побоявся.

Усім, хто відкинув власні амбіції для того щоб цей день відбувся і церква була створена. Велика вам подяка!

З глибокою вдячністю вклоняємося Вселенському Патріарху Варфоломію за його неймовірну турботу про Україну. Ми бачимо, яку велику мужність та мудрість втілює в собі Його Всесвятість.

Дякую усім, хто сьогодні зібрався на площі перед Софійським Собором. Зібралися ще о 8 годині ранку і чекали години-години на морозі. Бо вони не є спостерігачами, вони також є творцями нашої нової церкви. Це – віруючі різних українських церков. А хочу наголосити, що нас об’єднує розуміння, що нині вирішується велике державотворче питання. І я хочу сказати тим, хто зібрався: ви безпосередні учасники становлення української незалежної церкви. Це ви, які сьогодні прийшли на площу, які є в Храмі Святої Софії, творите українську історію, прямо тут і прямо зараз. Ви понесете по Україні добру звістку про утворення автокефальної Української православної церкви. І прошу, розкажіть усім про цю історичну подію.

Питання автокефалії – питання нашої української національної безпеки. Це – питання нашої української державності. Ми здобуваємо, нарешті, духовну незалежність, яку можна порівняти із здобуттям незалежності політичної. Ми обрізаємо пута, які прив’язують нас до імперії. Ми повертаємося на свою визначену Богом дорогу і йдемо своїм шляхом.

Звертаюся безпосередньо до всіх вас, учасників Собору, до ієрархів церков. Це є колосальна відповідальність, яка в ці години лежить на вас. Держава, наголошую, зробила все, що могла. Тепер саме від вас і лише від вас залежить майбутнє України, майбутнє нашої великої нації, наша свобода, наша державна і духовна незалежність. Вам належить ухвалити Статут. Вам належить обрати Предстоятеля, а Томос вже чекає Предстоятеля на Фанарі. Отже, все залежить від вашої здатності домовитися, від вашої здатності почути один одного, почути заради України.

Всі ми пам’ятаємо слова святого апостола Петра: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!». Тож заради Господа і України прийміть ваші найрозумніші зважені рішення.

Вірю, що ви – правильні люди у правильний час і у правильному місці. Бажаю Об’єднавчому Собору успішної роботи.



ПОДЕЛИТЬСЯ

:
103 queries in 0,869 seconds.