Українські ветерани: як не стати агентом Кремля

251

Українська UK English EN Deutsch DE Français FR Беларуская мова BE Nederlands NL Русский RU
+++ в карму за репост

Українські ветерани: як не стати агентом Кремля

Головна зброя Кремля у цій неоголошеній війні проти Україні – не танки і не ракети. Головна зброя – пропаганда. На неї не шкодують коштів, і для кожної категорії українських громадян (у пропаганді це називається «цільовою аудиторією) готують окремі агітаційні «страви».

Однією з важливих цілей є українські ветерани Збройних Сил і зрозуміло чому: колишні військовослужбовці користуються повагою і авторитетом, до їхньої думки прислухаються оточуючі. Багато з них очолюють військові династії і їхні сини та онуки є діючими військовими Збройних сил України.

А їх у нас чимало. Наприклад, на тій само Житомирщині після переформування численних військових частин радянської доби, в Овручі, Ємільчиному, Новограді-Волинському, в самому обласному центрі та інших містах і селах мешкають тисячі колишніх військових.

Дружба є відповідальним вчинком

На агітацію у середовищі ветеранів кинуто чималі ресурси. Передусім це демонстрація буцімто великої уваги до ветеранів у самій Росії. Кожне свято окремих родів військ супроводжується спеціальною інформаційною кампанією по телебаченню. Кожен День Перемоги у Другій світовій війні перетворюється на грандіозне свято з мітингами, ходами і урочистими телемарафонами. З концертами, на яких нові виконавці співають старих пісень. І це все ретранслюється в Україну російськими та проросійськими каналами.

У 2020 році тему Перемоги використовують максимально, адже є чудовий привід — «ювілейна» дата: 75 років перемоги у Другій світовій війні. А карантин в умовах коронавірусу дав можливість розтягти свято у часі на три місяці. І всюди червоною ниткою проходить один посил: повага до ветеранів та піклування російської влади про них. Уже є ідея крім 9 травня святкувати ще й 2 вересня – капітуляцію Японії та офіційне закінчення Другої світової.

Число звіра із «русского міра»

Насправді ж усе це передусім пропаганда, що використовує старий, але дієвий прийом – ностальгію. Ностальгію за радянськими часами. Так влаштовано психологію – чим старша людина, тим більше її тягне у спогади про минуле й ті спогади акцентуються переважно на приємних моментах.

Ненав’язливо у свідомість вкладається «заміщення». Поруч зі світлими моментами минулого непомітно постає Радянський Союз. Про це спеціалісти психологічної війни дбають особливо. І ветерана підводять до думки: треба повернути ті часи, коли він був молодим, сильним, опорою суспільства. Треба повернути СРСР.

А як це зробити? Дуже просто: об’єднатися з Росією. При цьому змушують не звертати уваги на очевидний факт — в Росії давно сформувалася влада олігархічних кланів. Росія посідає друге місце у світі за кількістю доларових мільярдерів. Російська політична і фінансова еліта, власники заводів, палаців, літаків та яхт у поверненні до радянської системи абсолютно не зацікавлена. Це звичайний обман. Гра на почуттях.

Про це ветеранам по телевізору не скажуть. Не скажуть, що банально й цинічно використовують їх у політичних цілях. Не с кажуть, що російських ветеранів згадують лиш раз або двічі на рік. І що після телевізійної передачі повертається російський ветеран у своє реальне життя.

Це все потрібно знати, аби не стати частиною пропаганди. Тими, кого мовою спецслужб називають «агентами впливу». Впливу на сусідів, друзів, родичів. І треба знати, що на системну пропаганду з російського бюджету виділяються сотні мільйонів доларів. На концерти, вистави на кшталт штурму фанерного Рейхстагу у квітні 2017 року; ювілейні нагороди, невеличкі грошові «премії» і «солдатську кашу» під «фронтові сто грамів» до Дня Перемоги.

Павло Правий







:
21 queries in 1,034 seconds.