В новітній історії саме парламент був форпостом державності, а в 2014 році врятував її після зради майже всього вищого керівництва держави.
Те, що відбувається сьогодні — це свідоме вбивство парламентаризму.
Просто «бенефіціарам» України набридло ховатися під масками і ризикувати своїм положенням при соціальних катаклізмах, вони вивчили уроки — от і страхуються на майбутнє попиранням Конституції, перетворючи ВР на кастровану установу з обмеженою кількістю дресированих мавп без повноважень.
Українцям ж без реального представництва буде відведена роль обслуговуючого персоналу корпоративної квазі-країни кількох кланів — звідси скорочення соціальної сфери, міліцейщіна, тотальний некерований розпродаж активів, мутні умови «ринку землі» тощо.
Багато з того, що відбувається, можна назвати «злочин проти держави» — проте, освячений руками доброго українського виборця, в цьому проблема.