Даже мертвый Стус не дает им покоя…

478

Українська Українська Русский Русский
+++ в карму за репост
  • 2
    Поделились

Даже мертвый Стус не дает им покоя

Так получилось, что по просьбе своего израильского друга Zeev Tzur , я сегодня еще раз взяла в руки книгу Вахтанга Кіпіані «Кримінальна справа Василя Стуса».
В очередной раз подумала, что кагэбэшная машина ничем не отличалась он нацистской — педантично запротоколировано все — и так все шесть томов дела.
Но сейчас захотелось выделить именно последние страницы этой книги, где слышен голос Стуса…

«З таборного зошита». Останній відомий текст Василя Стуса.
Эти тексты очень интересны — такое ощущение, что соприкасаешься с живым Стусом… Когда-то попалось, как медведчук доказывал, что Стус был советским человеком и сам об этом говорил — да это есть, но есть ли у нас право судить человека, попавшего в невыносимые условия, вначале наверное не понимающего, ЧТО он, советский человек, совершил ТАКОГО противозаконного, просто любя свою Украину?… А вот этот последний текст открывает нам Стуса, который прошел брежневские лагеря и видит этот мир без прикрас. Этот Стус уже такого бы не сказал. Тут у него звучит понимание событий происходящих в Польше.

Медведчуки розмістилися на вулиці імені Василя Стуса

«Втішає їхня, поляків нескореність радянському дезпотизмові, їхні всенародні струси вражають — робітництво, інтелігенція, студентство — все, крім війска та поліції. Коли так ітимуть події, то завтра полум’я охопить і війско. Що тоді робитимуть Брежнєви-Ярузельскі? У тоталітарному світі немає жодного іншого народу, який би так віддано захищав своє людське та національне право. Польща подає Україні приклад (психологічно ми, українці, близькі, може найближчі до польської натури, але в нас нема головного — святого патріотизму, який консолідує поляків). Як шкода, що Україна не готова брати уроки в польского вчителя.

Але режим СРСР і офіційної Польщі, відважившися боротися з власним народом найгрубішим поліційним тиском, знову виявив свою антинародну деспотичну суть. Після Польщі — так мені здається — вірити в московські ідеали може тільки останній дурень і останній негідник»

Даже мертвый Стус не дает им покоя

Пожалуй, к этому мне добавить нечего… Хотя… есть в самом конце такие строки — это о тюрьме: «Українців пресують передусім. Ця тюрма — антиукраїнська за призначенням. Отже, загроза українського бунту для влади дуже страшна» — это был 1982-й год…

Печально то, что и в 2020-ом году лишаються дурні, які вірять в московські ідеали… та і негідники з кравчучками не перевелись.

Скандальний фільм про Стуса дозняли. Чи залишили сцену з Медведчуком?

Когда я училась, в университете никто и никогда не упоминал имени Стуса… Это я уже потом узнала о нем. Мой пятый курс совпал с его гибелью — мы сидели на лекциях, а он умирал в карцере…

Потом я узнала, что какое-то время после университета он жил и преподавал в Горловке… В начале 2000-ных на входе филфака установили барельеф — фигура Василя Стуса во весь рост… я видела его перед отъездом в Израиль…

В начале 2000-ных на входе филфака установили барельеф — фигура Василя Стуса во весь рост

Одно из первых преступлений, что совершила оккупационная власть дыныры — они отодрали и уничтожили этот барельеф. Даже мертвый Стус не дает им покоя, потому что продолжает бороться за свое честное имя, продолжает своей поэзией бороться за свободную Украину.

Одно из первых преступлений, что совершила оккупационная власть дыныры

Як добре, що смерті не боюсь я
І не питаю, чи тяжкий мій хрест,
Що перед вами, судді, не клонюся
В передчутті недовідомих верст,

Що жив, любив і не набрався скверни,
Ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя

Своїм стражданням і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
І чесно гляну в чесні твої вічі
І в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Elena Novikova


На спротив кремлівській пропаганді

Приват — 4149629330059817
Monobank — 4441114422462422

Зробити переказ на ПриватБанк можна за посиланням ТУТ





:
27 queries in 0,998 seconds.